В УжНУ навчали лайфхаків і секретів успіху в програмі «Горизонт 2020»

Проводила воркшоп керівник контактного пункту Таїсія Симочко. Спершу вона ознайомила присутніх з перевагами програми «Горизонт-2020», можливостями для науковців, підприємств, організацій тощо. Значна частина воркшопу була присвячена тому, як шукати партнерів чи як представити себе, аби стати партнером консорціуму. Керівник пункту радить передусім уважно вивчати робочу програму і за темами шукати партнерів. Взагалі партнерами консорціуму можуть бути будь-які організації, спільноти, асоціації, підприємства різного типу, ГО, які працюють у різних напрямках. Тобто всі ті, хто може забезпечити взаємодію науки, суспільства і влади, адже на такій інтеграції сьогодні зосереджує увагу Європа.

– Якщо у вас є ідея і ви хочете побудувати консорціум, важливо, аби партнер був досвідченим. Дуже часто учасники беруть у партнери громадські організації, недостатньо прописуючи їхню роль у проекті. Партнерські організації треба обирати дуже ретельно, дивитися на їхній досвід, мотивованість. Важливе і їхнє географічне розташування. З іншого боку, коли вас знайшли як партнера й ви отримали листа-пропозицію, варто максимально швидко реагувати. Навіть якщо відкладаєте на день, то з кожною годиною шанси зменшуються, – розповіла Таїсія Симочко.

Для пошуку партнерів чи представлення своєї організації важливо максимально використовувати всі можливі ресурси, до яких належать передусім мережа національних контактних пунктів РП «Горизонт 2020», Європейська промислова мережа EEN, ресурс ЄК, на якому розміщена вся інформація про підтримані проекти «CORDIS», спеціалізовані групи в соціальних мережах «Linkedlin», «Facebook», а також партнерські заходи, інформаційні дні тощо. Важливо брати до уваги метабазу проектів-переможців, де можна не просто знайти партнера для свого проекту, а однодумців, які вже вивчали певну тему. Адже часто здається, що ідея цілком унікальна, але деколи виявляється, що певні проекти в цьому напрямі вже реалізовувалися, й актуальність тематики можна змінювати в процесі, беручи до уваги вже проаналізовані проекти. Обов’язково згадуйте колишніх партнерів і проекти, до реалізації яких ви були залучені. Це можуть бути проекти будь-якого типу, але з пов’язаною тематикою, навіть якщо це просто соціальна ідея чи власна ініціатива – така історія додає досвіду та значущості організації. Обов’язково залучайте до написання проектної заявки всіх партнерів – радить керівник контактного пункту, адже часто основною помилкою проектної заявки є недостатньо прописана участь і завдання окремих партнерів.

Одним із альтернативних способів пошуку партнерів є європейські технологічні платформи. Це організовані за певною тематикою спільноти, учасниками яких є всі ключові стейкголдери цієї галузі, як правило, вони мають свої регіональні представництва. Технологічні платформи є також важливим гравцем ЄС і мають вплив навіть на процес формування робочих програм.

Учасники воркшопу почали практичну частину з того, що обирали одну з актуальних тематик робочої програми, а відтак окреслювали коло потенційних партнерів для свого уявного проекту, пояснювали особливості створення консорціуму та причини, чому той чи той партнер потрібен в консорціумі, якою буде його роль.

Друга частина заходу була присвячена короткому огляду правил грамотного заповнення проектної форми, без якої неможливо виграти проект, та написанню бізнес-пропозиції. Щоб зацікавити потенційних партнерів своєю проектною ідеєю, можна оформити свою пропозицію як бізнес-кейс. Це текст на 2–3 сторінки, у яких потрібно дати відповіді на ключові питання:

• у чому унікальність проектної ідеї та яку проблему вона вирішує?
• який потенціал запропонованого рішення/інновації?
• хто основні стейкголдери проектної заявки?
• які партнери у вас вже є, їхня ключова перевага?

Під час написання проектної заявки важливо правильно розрахувати час, – радить Таїсія Симочко. Навіть у досвідчених у цій сфері людей це займає близько чотирьох місяців. Обсяг такої заявки – 50–70 сторінок залежно від типу проекту, а це насправді мало для того, аби описати всі завдання, дії партнерів, детально розписати робочі пакети та потенційний плив тощо. Проектна заявка ділиться на дві частини: одна – адміністративна, інша – технічна. Адміністративна частина здебільшого містить інформацію про організації, що є партнерами проекту, та ряд інших питань, що стосуються різних процедур, загального бюджету проекту тощо. Найбільшу ж увагу ті, хто читатиме вашу проектну заявку (так звані евалюатори), звертатимуть на технічну частину – додаток В. Прискіпливо оцінюється робочий план, наскільки добре розподілені завдання між партнерами та чи відповідають партнери заявці.

У практичній частині важливо правильно розставляти акценти. У частині Екселенс, до прикладу, неправильно буде описувати, що ви будете робити, варто правильно сформулювати питання, на які вам потрібно дати відповідь, а саме – «Чого я хочу досягти?», «Як я збираюся досягти своїх цілей?», «Чи написано це достатньо чітко?», «Як я буду вимірювати досягнення?». Обов’язково потрібно вказувати, як будуть використані напрацювання попередніх проектів, – це додає проекту вагомості. Особливо звертайте увагу на те, наскільки це актуально для Європейського Союзу. Неодмінно слід  розкрити внесок проекту для розвитку та вдосконалення інноваційних можливостей, посилення конкурентоспроможності Європи, створення робочих місць та вплив на вирішення глобальних цілей тощо.

Учасники воркшопу вправлялися і в бізнес-пропозиціях. Робили це за допомогою запитань 4МAT-методу, даючи відповіді на питання: «Чому?», «Що?», «Як?» та «Що, якщо?/ Що у разі, якщо?». Навчалися також прораховувати сукупність ризиків і можливі шляхи їх менеджменту тощо.

Воркшопи «Горизонт 2020» продовжать у лютому й березні. Загалом в УжНУ передбачено чотири такі тренінгові заходи. Після завершення всіх заходів учасники зможуть отримати відповідні сертифікати.

Наступний воркшоп заплановано на 23 лютого.