У «Кобзарі» презентувала дебютну збірку поетеса Марія Дутко

Книга «Я дякую, солдате, за життя!» побачила світ цьогоріч за сприяння БО БФ «Фонд Фреда в Україні». Видання складається з 4 розділів («Рядки, написані війною», «Рідний край», «Стан душі» та «Поетичний календар») і вміщує більше 100 поезій на різну тематику. Ілюстроване фотографіями чоловіка авторки Василя Дутка та світлинами з мережі.

Історія народження збірки вкрай трагічна: 18 червня 2024 року брат авторки Василь Ман, молодший сержант 24 бригади ім. короля Данила Галицького, загинув поблизу Бахмута. Великий біль від утрати вилився у віршовані рядки, хоч до того Марія не писала взагалі. Почала публікувати написане у фейсбуці, щоб не загубилося. Людям сподобалося, згодом прийшла пропозиція видати книгу, яку авторка присвятила своєму братові. Каже, саме творчість допомогла пережити такий чорний для родини час.

З метою патріотичного виховання молоді Марія їздить із презентаціями своєї збірки у школи, бібліотеки Перечинської ОТГ. «Я дуже люблю ці зустрічі, бо на них бачу щире зацікавлення ще зовсім юних тим, що відбувається в Україні, їхню сердечність, розум. Мої вірші, зокрема на військово-патріотичну тематику, покликані закарбувати, донести правду про цю війну, великий подвиг українського солдата, завдяки якому ми живі і маємо державу. Я хочу, щоб молодь про це не забувала. Точно знала, хто наш ворог. Водночас моя лірика і данина пам’яті усім полеглим, – розповідає Марія. – Та попри болючий перший розділ, посил моєї збірки – не треба впадати у зневіру, занепадати духом, треба вірити у себе, майбутнє нашої України. Бо за це віддають життя».

Нині Марія Дутко авторка понад 200 поезій, 15 пісень, колискової та віршованого квесту «Перечин: перетин віків», який розробили з ініціативи краєзнавчого музею міста.

Наразі поетеса працює над збіркою про рідний край, що вміщуватиме вірші, присвячені кожному селу Перечинської ОТГ. Жартує, з часом, можливо, і колишнього Перечинського району. Робота нелегка, бо ж треба вивчати історію кожного села, та їй подобається. Цікаво, що Марія є авторкою гімну «Сімерки», музику до якого написав місцевий композитор Віталій Чобаня.

Також поетка пробує себе у написанні гуморесок на місцевому діалекті. А ще вона мама 4-ох дітей, тож, можливо, з часом народиться і збірка дитячих поезій.

Крім написання віршів, Марія захоплюється стародавнім розписом лемківських писанок. Її роботи неодноразово були представлені на великодніх ярмарках, виставках.

Наприкінці зустрічі всі охочі могли придбати книгу з автографом авторки та зробити фото на пам’ять.