В УжНУ провели наукову дискусію про вплив смартфонів на здоров’я, освіту і суспільство
Метою заходу було обговорення впливу смартфонів на різні аспекти життя з погляду педагогів, психологів, медиків, ІТ-спеціалістів, соціологів і маркетологів. Учасниками стали, зокрема, студенти факультету математики та цифрових технологій, факультету суспільних наук, аспіранти, викладачі й випускники, які поділилися своїм досвідом і знаннями.
Завідувач кафедри кібернетики і прикладної математики УжНУ Павло Мулеса, що був співорганізатором дискусії, зазначив: «Ми періодично проводимо засідання Асоціації математиків та IT-спеціалістів Закарпаття, де плануємо різні заходи. До 10 числа вирішили обов’язково щось організувати, бо після початку навчального процесу буде менше можливостей. Вибираючи дату, помітили, що 6 лютого відзначається Всесвітній день без мобільного телефону. Це викликало самоіронію – факультет математики і цифрових технологій без телефонів! Але ми підійшли до теми серйозно, розглянувши переваги й недоліки мобільного зв’язку. Запросили різнопрофільних спікерів: професор Федір Шандор говорив як соціолог і сержант ЗСУ, професор Михайло Орос розкрив тему впливу мобільного зв’язку на тривожність. Також виступили доктори педагогічних наук, серед яких Михайло Михайлович та Юлія Руденко. Були й успішні випускники – репетиторка, яка повністю перейшла на приватне викладання, аспірант, що розглянув тему з погляду підприємництва. На початку заходу влаштували челендж: запропонували учасникам здати телефони – це була добровільна ініціатива. Близько 55 % погодилися, і всі вони витримали до кінця заходу без гаджетів. Основна мета події – ознайомити майбутніх абітурієнтів із можливостями нашого факультету, продемонструвати якісне викладання й активну наукову діяльність, а також підняти питання усвідомленого використання мобільних технологій».
Захід відбувся у змішаному форматі. За допомогою платформи «Zoom» до дискусії долучилися студенти Сумського державного педуніверситету.
Серед доповідачів і співорганізаторів була і Юлія Руденко, докторка педагогічних наук, доцентка СумДПУ, яка представила дослідження в межах виступу «Мобільний детокс: чому варто зробити паузу?». Вона пояснила важливість цифрової гігієни й тимчасової відмови від смартфона. «Я розповідала, як виконати мобільний детокс. Такі заходи дозволяють актуалізувати проблему залежності від смартфонів. Доповідачі з різних сфер наголошували на численних проблемах зі здоров’ям, спричинених мобільною залежністю. Під час заходу було продемонстровано ефективні методи боротьби з цією проблемою. Звучало багато практичних порад, названо низку методів і технік для контролю екранного часу. Такі заходи варто проводити хоча б раз на рік».
Активну участь у заході взяли й представники фізичного факультету УжНУ. Заступник декана фізичного факультету з навчально-виховної роботи Анатолій Сусла зазначив: «Наш факультет радо відгукнувся на запрошення колег і долучився до цієї важливої конференції разом зі студентами. Здобувачі освіти також опублікують свої тези під керівництвом наукових керівників. Вважаю, що для студентів це був цікавий і корисний досвід, адже на факультеті є спеціальності педагогічного спрямування».
Спікерами заходу стали провідні фахівці й експерти з різних галузей:
Михайло Орос, лікар-невролог, психотерапевт, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії (УжНУ), виступив з темою «Тривога, конверсія та мобільний зв’язок», у якій розглянув психологічні та неврологічні аспекти впливу смартфонів на людину.
Федір Шандор, професор, доктор філософських наук (УжНУ), сержант ЗСУ, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині, представив тему «Соціологія, війна, смартфон», акцентуючи увагу на впливі мобільних технологій у воєнний час.
Анастасія Онікіна, репетиторка з математики, інфлюенсерка, запропонувала до уваги тему «Урок, вчитель, телефон – хто головний?», висвітлюючи роль мобільних пристроїв у навчальному процесі та їх вплив на увагу учнів.
Михайло Повідайчик, доктор педагогічних наук, доцент кафедри кібернетики і прикладної математики (УжНУ), розповів про «Можливості застосування ШІ у професійній діяльності викладача», аналізуючи переваги й виклики впровадження штучного інтелекту в освітньому процесі.
У своєму виступі Михайло Повідайчик наголосив на важливості культури споживання інформації та позитивному ставленні до новітніх технологій: «Розповідав про культуру споживання інформації. Ми переживаємо технічну революцію: з’явився інтернет, технології штучного інтелекту, що викликає різне ставлення. Власне, під час своєї доповіді наголошую на позитивному підході до штучного інтелекту та його можливостей для викладачів і вчителів. ШІ допомагає оптимально опрацьовувати дані, швидше розв’язувати задачі, що постають перед викладачем. Наприклад, раніше для пошуку інформації потрібно було відвідувати бібліотеки, читати монографії, дисертації, а з появою інтернету ця процедура значно спростилася. Водночас з’явилася інша проблема – надмір інформації, і для того, щоб знайти щось цінне, доводиться переглядати багато непотрібного. Технології штучного інтелекту дозволяють опрацьовувати неструктуровану інформацію, шукати графічні матеріали, відео тощо. Це можна ефективно використовувати в роботі фахівців. Наприклад, мені потрібно було написати програму для обробки текстів. Я знаю, як це робити, але це займає багато часу. Тому звернувся до штучного інтелекту: він видав перший варіант коду, який добре працював з англомовними текстами, але мав нюанси з українською мовою. Завдяки уточнювальним запитанням штучний інтелект підказав, які бібліотеки слід використовувати, і після доопрацювання завдання було вирішене швидко та ефективно.
Та будь-яка технологія має двояке використання. Необдумане застосування штучного інтелекту – це ризик. Наприклад, зловживання академічною доброчесністю. Водночас, якщо його правильно використовувати для пошуку й аналізу інформації, він може стати потужним інструментом у професійній діяльності».
Випускник математичного факультету, нині підприємець, CEO компанії «VIVAКОСМЕТИКА» й аспірант УжНУ Іван Карякін представив доповідь «Логіка проти дезінформації – як розпізнати істину», у якій пояснив, як критичне мислення допомагає відрізняти правдиву інформацію від маніпулятивної. Аспірант поділився практичними лайфгаками і власним досвідом роботи з інформацією: «Моя доповідь стосувалася того, як відрізнити правду від дезінформації. Я підготував цікаві лайфгаки, історії зі свого досвіду, які, сподіваюся, будуть корисними для учасників конференції. Як підприємець і керівник компанії, я щодня працюю з великими обсягами інформації, тому важливо правильно її структурувати. Уявіть, що ви їдете автомобілем і бачите в дзеркалах заднього виду інформацію із затримкою в 10 секунд. Можете уявити, що станеться, якщо інформація надходитиме невчасно? Це один із ключових аспектів – інформація повинна бути актуальною та своєчасною. Останнім часом я активно користуюся таким критерієм правильності прийнятих рішень: якщо рішення вирішує основну задачу та одночасно допомагає розв’язати кілька другорядних питань – воно правильне. Якщо ж навпаки, воно породжує нові проблеми, це сигнал про помилку. Такі зустрічі надзвичайно корисні, адже вони розширюють коло спілкування та дають нову інформацію для роздумів. Я переконаний, що чим більше подібних конференцій буде організовано для молоді та університетської спільноти, тим більше вони принесуть користі для ужгородської аудиторії».
Віктор Пилипчук, четвертокурсник факультету суспільних наук, спеціальність публічне управління та адміністрування, поділився своїми враженнями від заходу. Як голова студентської ради, він отримав запрошення від очільника студентського самоврядування університету та вирішив долучитися до дискусії. «Вважаю, що такі заходи є надзвичайно цікавими, адже ми звикли сприймати гаджети та смартфони як невід’ємну частину нашої життєдіяльності. Тут же вдалося почути науковий підхід до питання – як саме вони впливають на організм та поведінку людини. Особливо здивувала думка про те, що телефон іноді має на нас більший вплив, ніж ми на нього – це змушує задуматися. Фактично, смартфон став господарем нашого життя, і хоча це звучить тривожно, багато хто не може без нього обійтися. Зізнаюся, що й сам користуюся телефоном більше, ніж хотів би, але цього вимагає моя робота – комунікація зі студентами, вирішення робочих питань. Водночас такі події допомагають по-новому поглянути на цей баланс і замислитися над тим, як використовувати технології більш усвідомлено».
Своєю чергою Станіслав Скорондяк, голова студентського самоврядування УжНУ, у своїй доповіді «Студентське життя та смартфони: як знайти баланс?» розглянув питання впливу гаджетів на навчання, комунікацію та саморозвиток студентів. Станіслав зазначив: «Моя доповідь є прямою відповіддю на головне питання конференції, а саме — використання смартфонів у житті студентів з точки зору органів студентського самоврядування та загалом усього студенства. Я провів невелике дослідження та опитав студентів з України, Великої Британії, Франції, Італії, Нідерландів, Чехії, Польщі, Словаччини, Румунії та Кіпру. Опитування охопило 50 закладів освіти (університетів та коледжів) і близько 100 респондентів, що дозволило отримати об’єктивні результати. Метою доповіді є залучення органів студентського самоврядування та студентів вищих навчальних закладів до дискусії щодо необхідності навчання цифрової грамотності серед молоді».
Доповідь викликала жваве обговорення серед учасників, адже в умовах сучасного інформаційного простору вміння критично оцінювати інформацію та приймати зважені рішення є особливо важливим навиком.
За підсумками заходу буде опубліковано збірник тез, що міститиме ключові висновки та рекомендації спікерів.