В УжНУ вдруге відбулася масштабна наукова конференція, присвячена питанням відкритої науки
Конференцію підтримали й стали її співорганізаторами: Польська асоціація аспірантів, Центр досліджень європейської політики, СФУЛТ ВГО «Українська асоціація сімейної медицини», ГО «Асоціація сімейних лікарів Закарпатської області», ГО «Карпатські обрії», Інститут сімейної медицини ДВНЗ «УжНУ», Одеський національний економічний університет, РМВ Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, РМВ Харківської державної академії дизайну і мистецтв, РМВ Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, РМН Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, РМВ Житомирського державного університету імені Івана Франка, РМН Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Т. Шевченка, Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених «Наука майбутнього» Мукачівського державного університету.
Відкривав конференцію проректор із наукової роботи Іван Миронюк. Наголосив, що УжНУ одним із перших в Україні підтримав ідею відкритої науки і впроваджує її у всі політики університету: «Бачу, що в програмі заявлена велика кількість актуальних доповідей, зокрема про проблематику відкритої науки, здобуття ступеня доктора філософії. Питань, що потребують вирішення, чимало. Нам усім потрібно готуватися до життя в нових умовах. Створюючи такі дискусійні майданчики, де можна обмінятися досвідом, перейняти знання тощо, Ви допомагаєте упровадженню відкритої науки й наближаєте ці зміни. Бажаю Вам успіхів!».
Учасників конференції також вітала Олеся Ващук, професорка, голова Ради молодих учених при Міністерстві освіти та науки України. У своєму виступі звернула увагу на проблемні питання, пов’язані з науковими конференціями, результати яких, на її думку, недостатньо реалізовуються. Зазначила, що в РМВ міркують над зміною формату таких заходів, залучення до них широкої громадськості. Наука не має бути заради науки, її завдання – поліпшувати життя. Тому учасники наукових конференцій і не тільки мають замислюватися над вирішенням проблем у країні, – додала пані Олеся.
Голова РМВ УжНУ Тарас Гряділь зазначив, що конференція вдруге за рік гуртує сотні молодих науковців в Україні і за кордоном для презентації досліджень, обміну досвідом, оприлюднення важливих проблем і пошуку рішень. У порівнянні з квітневою конференцією, спостерігається підвищений інтерес до таких заходів. Це означає, що попри складні обставини, дослідники готові презентувати свої результати на конференціях.
Виступ Т. Гряділя на пленарному засіданні стосувався проблематики відкритої науки. Зазначив, що поряд із терміном “відкрита наука” вживаються й інші. Дискусійним є питання, чи можна вважати ШІ інструментом, або надбанням відкритої науки. Вже створені алгоритми, які виявляють текст, створений на основі ШІ. Хоч він і має значення для наукових досліджень, не варто забувати, що це тільки інструмент, який не можна “сліпо” та з “довірою” використовувати, особливо для написання наукових текстів, – резюмував голова РМВ УжНУ.
Учасниця конференції з Німеччини – Сабіна Аугунас, яка представляла Національний університет охорони здоров’я України та Лейбніцький інформаційний центр науки і технологій, – інформувала про розвиток відкритої науки та науково-інформаційних систем. Зокрема, ознайомила присутніх із проєктами, які не лише підтримують ініціативу відкритого доступу, але й сприяють її розвитку. Також анонсувала конференції з проблематики відкритої науки.
Ірина Тихонкова, експерт з інформаційно-аналітичних ресурсів та навчання компанії Clarivate Analytics, науковий співробітник відділу сигнальних систем клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, розповіла про небезпеку публікації в неякісних журналах, академічну доброчесність, продемонструвала особливості пошуку даних на платформі Web of Science. Наголосила на можливостях пошуку партнерів для досліджень і проєктів за допомогою платформи.
Ірина Дегтярьова, науковий співробітник Фундації польських ректорів, Уповноважена ректора SGH Warsaw School of Economics з питань співпраці з українськими університетами, поділилася результатами опитування менеджерів ВНЗ України й Польщі. Вона наголошує на важливості академічної дипломатії і зазначає, що, як не дивно, війна серйозно стимулювала співпрацю у сфері освіти. Польська й українська сторони, що брали участь в опитуванні, відзначають переваги співпраці й недоліки. Серед того, що негативно впливає – недостатнє фінансування, мовний бар’єр і комунікація, асиметрія мобільності. Натомість перспективними є академічні обміни, спільні публікації.
Спільна доповідь Олексія Сухого, заступника директора ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» й Анни Яцишин, завідувачки сектору ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» стосувалася досвіду УКРІНТЕІ у розробці національних інформаційно-аналітичних систем. Дослідники продемонстрували українські платформи з пошуку наукової інформації, презентації досягнень, репозитарії та інші ресурси, що сприяють відкритості науки.
Про проєктний підхід в організації наукових досліджень, його переваги для молодих науковців розповів Андрій Хорольський, завідувач лабораторії проблем розробки родовищ Відділення фізики гірничих процесів, Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова Національної академії наук України.
Доповідь «Цифрова адаптація фінансової архітектури бізнесу в умовах повоєнного відновлення» презентувала Олександра Мандич, професорка Державного біотехнологічного університету, Голова Ради молодих вчених при Харківській ОДА, Асоційований член – регіональний координатор Ради молодих учених при МОН. Вона наголосила на співпраці науки й бізнесу, зазначила, що дослідження мають бути представлені в такий спосіб, аби підприємці, потенційні спонсори й клієнти розуміли суть розробки й хотіли її профінансувати й упроваджувати. На думку Олександри, потрібно відходити від фундаментальних досліджень і приділяти більшу увагу прикладним. Суспільство має використовувати наукові здобутки, а дослідники повинні робити усе можливе, щоб бути корисними своїй країні, особливо під час війни. Важливо створювати так проєкти, інноваційні дослідження, які вже зараз і після перемоги допоможуть Україні.
Представники юридичного факультету УжНУ – професорка Марія Менджул та доктор філософії Вадим Пішта теж висвітлювали злободенні питання у своїх доповідях. Пані Марія розповіла про проблеми захисту прав дітей в умовах війни. Зауважила, що офіційно майже 20 тисяч маленьких українців наразі перебувають у росії. Там їх примусово всиновлюють, тому виникає чимало труднощів із поверненням. Крім того, чимало дітей в Україні залишилися без батьківської опіки. Відтак держава зобов’язана зробити все можливе, щоб спростити процедуру піклування, опіки, усиновлення, зокрема враховувати думку дитини у під час врегулювання юридичних питань.
Вадим Пішта озвучив проблеми, пов’язані зі здобуттям наукового ступеня доктора філософії в Україні. Згідно з Порядком присудження ступеня доктора філософії, процедура захисту дисертації має початись не пізніше, ніж за 9 місяців до закінчення навчання в аспірантурі, що звужує права здобувачів, оскільки для виконання деяких наукових досліджень, їхньої апробації потрібно більше часу. Крім того, змінилися підходи до формування членів разової ради. Належним чином неврегульовано й питання про академвідпустку, повторний вступ до аспірантури, якщо дослідник не зумів почати процедуру захисту у визначений строк. Відтак Вадим Пішта дійшов до висновку, що в окремих випадках потрібно надати здобувачам можливість почати процедуру захисту після закінчення навчання в аспірантурі.
Завершував пленарну доповідь доцент кафедри філософії УжНУ Юрій Ходанич із доповіддю «Наука і комерція: точки поєднання і розділення». Дослідник наполягає на тому, що в конкурентному середовищі й за тієї ситуації, коли наукову установу цікавлять тільки результати роботи вченого, втрачається людяність і повага до особистості. «За науковими показниками, індексами, цитуваннями – величезна кількість зусиль, часу, енергії. Багато хто сприймає науку як товар, а це означає, що вона примітивізується. Хоч комерційний підхід пояснюється сучасним розвитком, але нівелює роль науки. За таких умов і науковець може стати товаром. Всяка людська активність значима, але внутрішнім змістом, не зовнішнім успіхом», – переконаний Юрій. Можливий вихід, на його думку – оцінювати внесок науковця на рівні внутрішньому, сприйнятті своєї праці. Це не означає не прагнути прогресу, бо наукові результати належать суспільству. Ідеться про те, щоб не зводити працю лише до наукових досягнень.
Під час другого дня конференції відбувся круглий стіл про проблеми й перспективи відкритої науки. Про можливості для молодих дослідників та особливості здобуття ступеня доктора філософії в Польщі інформувала Олександра Левандовська, магістрантка кримінології, представниця з питань міжнародного співробітництва правління Польської асоціації докторантів. Зазначила, що для докторантів у Польщі держава організовує спеціальні студії, а також пропонує різноманітні проєкти. Процедура захисту роботи залежить від галузі знань.
Окремий виступ на круглому столі мав Григорій Мозолевич, Керівник експертної групи з питань інтеграції до Європейського дослідницького простору директорату науки та інновацій Міністерства освіти і науки України. Упродовж років він працює над розвитком відкритої науки, був членом різних робочих груп із розробки спеціальних документів, брав участь у процесі приєднання України до рамкової програми Горизонт Європа. Пан Григорій продемонстрував присутнім план виконання відкритої науки й закликав до аналізу, надання пропозицій з метою покращення. Також інформував про розробку національної інформаційно-електронної наукової системи, яка вже містить реєстр дослідницьких інфраструктур та інші напрацювання, що стосуються співпраці на міжнародному рівні. Паралельно розвивається національний репозитарій текстів. В Україні намагаються створити усе для того, щоб профіль в ORCID показував наукову діяльність людини.
Одне із запитань під час заходу стосувалося фінансування рад молодих вчених. Г. Мозолевич відповів, що знає про проблеми, однак наразі вирішенням таких питань мали б займатися самі університети. Представники рад молодих вчених можуть лобіювати фінансування, зокрема на проведення заходів, які ініціює РМВ.
Під час секційних засідань
Назад 1 з 3 Вперед
Також під час другого дня в онлайн-форматі тривали 11 секційних засідань з різних галузей знань. Вчені жваво дискутували про актуальні аспекти в різних галузях, ділилися власними напрацюваннями. Тези учасників представлять у збірнику наприкінці листопада. Сертифікати надішлють через тиждень після конференції.
На третій день форуму оприлюднили резолюцію круглого столу і поділилися враженнями від конференції, обговорили можливості подальшої співпраці.
У тексті резолюції організатори й учасники наголошують на важливості безпеки вчених та наукових установ, захисті їхніх прав та вільному доступі до наукової інформації; урегулюванні питання єдиного наукового ступеня – доктора філософії – за зразком західноєвропейських країн; об’єднанні зусиль з боку уряду України, міжнародних організацій та наукової спільноти для створення умов, що сприятимуть розвитку відкритої науки та забезпеченню її стабільного функціонування навіть у складних умовах воєнного стану та інших не менш важливих питань. Кінцевий варіант резолюції планують надіслати до Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.