В УжНУ влаштували майстер-клас з написання заявок на Конкурс молодих учених від МОН
Експерти розповіли про секрети написання переможних проєктів та створення ефективних наукових команд
Щоб підвищити шанси потенційних конкурсантів з УжНУ на успіх, науково-дослідна частина університету вирішила влаштувати майстер-клас із написання проєктних робіт молодих вчених «Від ідеї до реалізації!». Захід модерувала очільниця науково-дослідної частини УжНУ Катерина Скубенич.
Серед доповідачів — науковці, які є як керівниками, так і виконавцями, і навіть експертами у радах Міністерства освіти і науки щодо експертизи молодіжних проєктів.
Доцент кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права Вадим Пішта, який виконує два молодіжні проєкти, докладно розповів про написання та подання заявок на сайті МОН. Звернув особливу увагу на міждисциплінарність теми: «Буде чудово, якщо ви зможете подати проєкт, що стосується не лише одного напрямку, а поєднаєте кілька. Як показує наш приклад, представники технічних наук чудово почуваються в одній команді з юристами. Можливо, сьогодні ви подумаєте над тим, з яких галузей можна взяти учасників до проєкту, щоб підсилити вашу заявку».
Серед іншого пан Вадим розповів про основні правила конкурсу. Кожен проєкт оцінюють п’ять експертів, при цьому найвищий і найнижчий бали не враховуються — підсумковий бал формується як середнє арифметичне з трьох інших оцінок. Керівником проєкту може стати кандидат наук до 35 років або доктор наук до 41 року. Щорічно МОН визначає пріоритетну тематику проєктів, які здобувають більшу підтримку, проте проєкти з інших напрямків також мають шанси на затвердження.
Доцентка кафедри органічної хімії Наталія Король розповіла про свій досвід роботи як керівниці та виконавиці проєктів. «Не бійтеся подавати заявки. Нині мої проєкти проходять з 1–2 разу. 5 років тому перший проєкт, який я подавала як керівниця, набрав 68 балів – це був повний розгром. Але їх необхідно подавати далі, тому що так ви набуваєте досвід», — поділилася науковиця. Також пані Наталія підкреслила важливість вибору теми: вона має бути вузькою, трендовою та важливою для економіки й суспільства країни. Хоч бали, здобуті за заявку, й не можна подати на апеляцію, проєкт можна доопрацювати і запропонувати на конкурс наступного року.
Доцентка кафедри медико-біологічних дисциплін Олександра Паллаг, яка має досвід роботи не лише з держбюджетними темами, а й з грантами та міжнародними проєктами, поділилася принципами створення ефективної наукової команди. За її словами, ключові ролі виконують керівник, який керує командою, та відповідальний виконавець, котрий стежить за виконанням роботи. Команда має складатися з відповідальних людей, з якими комфортно працювати разом.
Викладачка кафедри технології машинобудування Ірина Шендер цього року вперше стала керівницею молодіжного проєкту. Вона підкреслила важливість мотивації команди не лише можливостями для наукового розвитку, а й перспективами отримання державних стипендій — Кабінету Міністрів України, Президента України та інших.
Доцент кафедри неорганічної хімії Артем Погодін наголосив, на важливості перечитування умов конкурсу, адже вони щоразу можуть трохи змінюватися. Він застеріг від нереалістичних обіцянок в заявці щодо кількості публікацій, патентів чи участі в монографіях, адже це може суттєво знизити оцінку. Також варто пам’ятати про обмеження на закупівлю обладнання — воно не може коштувати понад 20 тисяч гривень.
Учасники майстер-класу виконали й практичну вправу під керівництвом Олександри Паллаг. Поділившись на три команди, розробляли теми своїх проєктів, призначали керівника та виконавців, а також склали попередній план роботи. Завдяки присутності представників різних галузей знань, усі проєкти вийшли міждисциплінарними.
Катерина Скубенич закликала учасників майстер-класу обдумати теми для своїх проєктів, адже новий Конкурс молодих учених оголосять уже на початку осені. Всі спікери заходу погодилися стати менторами для тих, хто вирішить подати заявки, а Науково-дослідна частина завжди є відкритою для допомоги.
Наступні зустрічі організатори планують присвятити написанню міжнародних наукових проєктів.