26 жовтня відбулося її урочисте відкриття. З вітальним словом до присутніх звернувся ректор УжНУ Володимир Смоланка. Він привітав центр з ювілеєм і зазначив, яку велику й важливу роботу виконують його співробітники у галузях культури та науки. «Дякую Олександру Шпенику за те, що докладав, докладає і, я впевнений, буде докладати багато зусиль для того, щоб Центр гунгарології, Українсько-угорський навчально-науковий інститут і Ужгородський національний університет загалом процвітали», – висловив подяку ректор.
Відтак до присутніх звернулася Каталін Сілі, головна радниця прем’єр-міністра Угорщини: «Дуже важливо, щоб існували такі інституції, які б підтримували й досліджували культурно-національні цінності угорців. «Гунгарологія» часто перекладається як «наука, що вивчає угорську філологію», але набагато точніше передає зміст цього слова Іштван Бібо, який назвав її «доленосною наукою». На ній базуються основні стовпи, які стосуються нашої мови, культури та історії. Для нас важливо зберегти те, що є загальноідентичною спільністю для всіх представників угорської нації. Колектив як Центру гунгарології, так і Українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ є тим фундаментом, на якому базується подальша діяльність у цій сфері». Також пані радниця передала слова головного консула Угорщини в м. Ужгороді, про те, що вони й надалі готові підтримувати всі ініціативи центру.
Почесний завідувач кафедри угорської філології УжНУ і почесний директор Центру гунгарології Петро Лизанець зауважив: «Я, як директор Центру гунгарології, дякую всім присутнім за те, що прийшли, та за підтримку нашого центру. Хочу, щоб і після цієї конференції ми приділяли увагу й допомагали одне одному розвиватися далі».
Наступною до слова запросили Мар’яну Марусинець, директорку департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної військової адміністрації: «Я з великою шаною і повагою ставлюся до угорської національної меншини, яка сьогодні є надважливою в нашій області. Мені приємно, що зберігаються заклади освіти з класами угорською мовою навчання».
Після промови пані Марусинець вручила подяку від ОВА директору Українсько-угорського навчально-наукового інституту Олександру Шпенику за значну організаційну, інформаційну, педагогічну та науково-дослідницьку діяльність, а також особистий внесок у дослідження українсько-угорських культурних, літературних і мовних взаємозв’язків.
Іштван Черничко, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, наголосив на значущості ужгородського Центру гунгарології в науковому житті на всеукраїнському та міжнародному рівні. Також пан ректор згадав власні студентські роки й поділився кількома цікавими історіями, адже навчався в УжНУ на кафедрі угорської філології і більшість пар проходили саме у Центрі гунгарології. У завершальній частині промови Іштван Черничко побажав, щоб цей науковий осередок і надалі розвивався, його цінність стала ще більшою, ніж є сьогодні.
З ювілеєм Центр гунгарології вітали також Елеонора Берта, директорка Центру гунгарології, та Янош Пустаї, професор Будапештського університету ім. Етвеша Лорана. У своїх промовах вони відзначали важливість тієї роботи, яку провадить колектив центру.
Між вітальними словами високоповажних гостей і учасників конференції для присутніх виступав угорський вокально-інструментальний гурт «BorzsaVari».
Відтак директор Українсько-угорського навчально-наукового інституту Олександр Шпеник вручив подяки співробітникам за вагомий внесок у дослідженні гунгарології.
Від імені 101-ї окремої бригади територіальної оборони та 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України з ювілеєм Центр гунгарології УжНУ привітав військовослужбовець Жолтан Ладані. Він приніс у подарунок прапор, підписаний його побратимами.
Надалі з веранди учасники перемістилися всередину будівлі центру, де відбулося відкриття інформаційного кутка та бюсту Андрія Бродія.
Ласло Зубанич, завідувач кафедри історії Угорщини та Європейської інтеграції УжНУ, зазначив: «Усі в Ужгороді знають нашу будівлю як Центр гунгарології, але вона є ще й історичною спорудою А. Бродій проживав тут з 1935 доо 1945 року. Громадський і політичний діяч, науковець – він працював і помер заради нашого Закарпаття».
Відтак слово взяв ректор УжНУ: «Хочу відзначити, що знання історії та повага до неї є ключем до майбутнього, тож маємо поважати історичні постаті людей, які багато зробили для нашого краю».
У наступній залі гостям заходу презентували виставку картин закарпатських художників, членів творчої спілки ім. Мігая Мункачі ТУІЗ, – Шандора Балога, Яноша Кліса, Яноша Реті та Ангели Турак.
Ласло Зубанич зауважує, що картини збиралися досить довго. Та коли вирішували, що саме на них має бути зображено, відповідь була однозначною – наш улюблений Ужгород.
Наостанок присутніх чекав сюрприз – подарунок від Генерального консульства Угорщини в Ужгороді – бюст Ференцу Ракоці ІІ, який урочисто відкрила Каталін Сілі.
Міжнародна наукова конференція до 35-річчя Центру гунгарології УжНУ триватиме протягом 26–27 жовтня. На учасників чекає пленарне засідання й робота в межах трьох секцій – мовознавства, літературознавства, а також історії та етнографії.
[…] Міжнародна наукова конференція до 35-річчя Центру гунгарології УжНУ триватиме протягом 26–27 жовтня. На учасників чекає пленарне засідання й робота в межах трьох секцій – мовознавства, літературознавства, а також історії та етнографії. Анастасія Лабик, Медіацентр УжНУ […]