Юрій Фатула презентував у «Кобзарі» книги про долю закарпатських військових у Першій світовій війні

Читачам письменник представив перекладене й доповнене видання чеського автора Ярослава Достала «Європейське коріння». Книга виграла конкурс «Українська книга – 2016», тому за фінансової підтримки програми 1000 примірників було розповсюджено в бібліотеки по всій Україні. Варто відзначити, що Юрій Фатула переклав і видав ще одну працю цього ж автора – «Підкарпатська Русь» – про чехословацький період на території Закарпаття.

До акції письменник долучився вперше, хоча й до цього презентував свої книги на високому рівні. До слова, на презентацію «Полеглих ми так і не поховали…» на Форумі у Львові приїхала угорська делегація, офіцери та викладачі Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. «Наступного дня нас разом з угорськими гостями запросили в Академію для представлення книги перед студентами-військовими. Це позитивний приклад вшанування нашої історії», – захоплено розповідає Юрій Михайлович.

«Книги про Першу світову війну «Полеглих ми так і не поховали…» та «Неси мамці жалість мою…» розкривають білі плями закарпатської історії, розповідаючи про події, факти, які, на жаль, маловідомі. У той час наша земля була ареною бойових дії, десятки тисяч чоловіків було мобілізовано, чимало загинуло на полях бою у військових шпиталях, полоні, хтось повертався додому поранений, – пояснює Юрій Михайлович. – Ця чотирилітня сторінка історії безпосередньо торкається нашого краю, кожна закарпатська родина, яка в той час тут проживала, відчула на собі трагедію і драму Першої світової війни. Я разом із однодумцями опрацював матеріали чеського військового державного архіву, дослідивши понад 180 тисяч карток загиблих, ми знайшли 4 тисячі карточок солдатів, яких було мобілізовані з території сучасного Закарпаття».

Ця книга перша серед документальної української літератури пропонує інформацію про наших загиблих земляків. Географія поховань солдатів доволі широка: від Петропавловська-Камчатського до Італії, у «Неси мамці жалість мою…» є відомості про поховання та меморіальні дошки в 4 країнах – Словенії, Словаччині, Італії, Україні.

За фахом Юрій Фатула – лікар-хірург, але історією, краєзнавством цікавився давно. Як він сам зізнається, поштовхом до написання праць з історії стали пошуки прадіда. Власне друга книга «Неси мамці жалість мою…» присвячена Томашу Фатулі, солдатові Австро-Угорської армії, який загинув 1918 року. Після дослідження тисяч документів і написання двох книг сотні людей знайшли своїх родичів, проте сам автор прадіда так і не знайшов. «Але пошуки тривають!» – запевняє Юрій Фатула.