Заступниця декана філфаку представила УжНУ на міжнародному форумі до 170-річчя заснування кафедри української словесності у Львівському університеті

Науковці з-за кордону та різних куточків України зібралися, щоб проаналізувати становлення та розвиток кафедри української словесності як першого осередку україністики у Львові, а також обговорити проблеми сучасного філологічного дискурсу в його мовознавчому, літературознавчому та фольклористичному виявах.

Урочисте відкриття наукового зібрання розпочалося з вітального слова проректора з науково-педагогічної роботи Львівського національного університету, професора Я. Гарасима, який розповів про заснування кафедри української словесності й наголосив на важливості цієї події для дальшого розвитку філологічної науки в Україні.

Продовжилося пленарне засідання вітальними словами від почесних гостей та співорганізаторів наукового форуму. Пролунало вітання від колективу Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, яке виголосив професор, головний редактор журналу «Слово і Час» Л. Скупейко. О. Наумовська, доцент кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зачитала привітальне слово від директора Інституту, професора Г. Семенюка. Звернулися до присутніх голова Наукового товариства імені Шевченка, член-кореспондент НАН України Р. Кушнір та директор Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук, професор Є. Нахлік.

Від Ужгородського національного університету виступила заступниця декана філологічного факультету з наукової роботи Н. Венжинович. Вона поздоровила львівських колег із ювілеєм, зачитавши привітання від імені ректора, декана, завідувачів кафедр факультету й усього колективу підрозділу. Ювілярам були подаровані диски з документальними фільмами про визначних учених В.В. Німчука, Й.О. Дзендзелівського, П.П. Чучку, які підготували викладачі, співробітники й студенти філфаку у співпраці з Медіацетром УжНУ. Організатори конференції отримали в подарунок також цілу низку друкованих видань науковців нашого факультету, зокрема книгу «Професор Василь Німчук у спогадах сучасників», що побачила світ цьогоріч до 85-річчя знаного вченого, нашого земляка, який недавно відійшов у Вічність.

Відтак розпочалося виголошення пленарних доповідей. Зокрема, професор кафедри української літератури імені академіка М. Возняка Львівського університету Б. Криса виступила з доповіддю про «Сад божественних пісень» Григорія Сковороди як джерело пізнання метафізики реальності у світогляді письменника. Співробітник Інституту українознавства імені І. Крип’якевича, доктор історичних наук Р. Голик окреслив етапи становлення концепцій україністики від «руської ідеї» до української ідеології у контексті історичних подій. Завідувач кафедри української мови Львівського університету, професор З. Купчинська охарактеризувала основні напрями ономастичних досліджень на кафедрі від минувшини до сьогодення та наголосила на перспективах розвитку ономастики в сучасному філологічному дискурсі.

Решта доповідей були присвячені, зокрема, компаративній ідіографії Івана Франка, мовознавчій спадщині Я.-Б. Рудницького, літературознавчим студіям О. Огоновського тощо.

Після завершення пленарного засідання учасники конференції продовжили роботу у дванадцяти секціях.

У рамках конференції були проведені два круглі столи: «Актуальні питання стандартизації української мови» і «Вершини та низини сучасного літературного процесу». Перший присвячений розгляду комплексу нагальних питань у контексті утвердження державного статусу української мови: проект нового правопису, принципи стандартизації української мови як іноземної, позитиви й прорахунки атестації майбутніх державних службовців щодо вільного володіння українською мовою. Учасники другого круглого столу зосередили увагу на питанні провідних тенденцій розвитку сучасної української літератури.

Особливий інтерес викликала презентація нових видань науковців-словесників Львівського національного університету імені Івана Франка.

Організатори подбали, щоб всі етапи конференції пройшли якнайкраще, за що їм велика дяка!

Учасники поважного наукового зібрання залишали гостинний Львів із гарним настроєм, новими ідеями та планами на майбутні зустрічі.