Європейська інтеграція України та правнича спадщина професора Дністрянського

Проф. Андрій Андрушко: «Станіслав Дністрянський народився 13 листопада 1870 року в Тернополі. Юридичну освіту здобув у Віденському університеті. З 1901 по 1918 роки був професором австрійського цивільного права у Львівському університеті, де активно займався науковою діяльністю. В цей період вчений очолював правничу комісію Наукового товариства імені Тараса Шевченка, редагував «Часопись Правничу і Економічну», був засновником професійної асоціації юристів Галичини та Буковини «Товариство українсько-руських правників», організатором першого з’їзду українських правників у Львові (1914 р.).

Двічі (у 1907 і 1911 рр.) Дністрянський обирався до Віденського парламенту. З червня 1917 р. очолював парламентську підкомісію з питань реформи цивільного права. Після проголошення ЗУНР був обраний до Української Національної Ради – законодавчого органу ЗУНР. З 1919 р. перебував в еміграції.

У 1920 р. написав проект Конституції ЗУНР. Станіслав Дністрянський був серед засновників Українського вільного університету в Празі, першим деканом факультету права і політичних наук, а згодом ректором і проректором УВУ. У 1927 р. заочно був обраний дійсним членом ВУАН по кафедрі цивільного права і політики.

У 1934 р., після отримання чехословацького громадянства, переїхав до Ужгорода, де й прожив останні роки свого життя. В Ужгороді планував відкрити приватну адвокатську контору та впорядкувати наукові праці. 5 травня 1935 р. раптово помер (після лекції на тему «Ревізія цивільного права», прочитаної на прохання Підкарпатської філії Союзу чехословацьких адвокатів). За рішенням дружини Софії Дністрянської видатного українського юриста поховали на ужгородському некрополі Кальварія, де його скромний надгробок зберігся досі.

Наукова спадщина Станіслава Дністрянського величезна. Його перу належать фундаментальні праці з теорії права і держави, цивільного та конституційного права, які написані українською, польською, німецькою, чеською мовами. Серед найзначущіших – «Заручини в австрійському праві» (1899), «Чоловік і його потреби в правній системі. Розвідка з австрійського права» (1900), «Звичаєве право та соціальні зв’язки» (1902), «Про природу звичаєвого права» (1904), «Австрійське право приватне» (1906) «Природні засади права» (1911), «Цивільне право» (1919), «Ґенеза та основи права» (1923), «Погляди на теорії права та держави» (1925), «Культура, цивілізація та право» (1926), «Основи модерного приватного права» (1928) та ін. Незавершеною залишилась велика праця «Загальна наука права і політики» (1923)».

Конференція була організована за сприяння Програми ОБСЄ з підтримки України, Конституційного Суду України та у співпраці з Центром Дністрянського, що підкреслює її високий інституційний і науковий рівень.

Урочисте відкриття відбулося у залі Вченої ради УжНУ. З вітальними словами до учасників звернулися декан юридичного факультету Ярослав Лазур, суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков та директор НДІ правотворчості та судово-наукових експерти НАПрНУ Олексій Кот. У своїх виступах вони наголосили на значенні європейських цінностей для сучасного українського конституціоналізму та актуальності спадщини професора Станіслава Дністрянського для розвитку правової держави та доктрини приватного права в Україні. При відкритті конференції виступила Наталія Ребрик, к.філол.н., Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти, яка тривалий час опікується спадщиною та доглядає за могилою професора Дністрянського.

Наголосила також на ролі родини закарпатського професора Миколи Мушинки у збереженні наукової спадщини Станіслава Дністрянського. Також про основні віхи життя професора Дністрянського у своєму виступі розповів проф. Андрій Андрушко.

Програма конференції була вибудувана навколо ключових тематичних напрямів:

– правнича спадщина професора Станіслава Дністрянського та її місце в європейській традиції права;
– сучасний конституціоналізм і процес європейської інтеграції України;
– юриспруденція Конституційного Суду України крізь призму європейських стандартів;
– сучасна цивілістика та рекодифікація цивільного права в Україні.

Панельні сесії поєднали ґрунтовні наукові доповіді з фаховими дискусіями, що дозволило осмислити спадщину Дністрянського не лише історично, а й у контексті сучасних правових викликів. У роботі конференції взяли участь науковці з Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національного університету «Києво-Могилянська Академія», Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету “Одеська юридична академія”, Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, Центру Дністрянського, Центру українсько-європейського наукового співробітництва.

Значний внесок в організацію конференції зробив Михайло Савчин — доктор юридичних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права УжНУ, який був одним із ключових ініціаторів і організаторів цього наукового заходу.

Також було анонсовано плани встановлення меморіальної дошки на будинку, де проживав Станіслав Дністрянський. Для цього необхідно узгодити низку рішень із міською владою.

Меморіальну дошку створено за підтримки деканату юридичного факультету та ідейного наповнення професора Андрія Андрушка, а її автором є відомий скульптор Михайло Белень. Цей крок засвідчує відповідальне ставлення факультету до збереження правничої пам’яті та історичної спадщини.

Прикметно, що на юридичному факультеті проводяться наукові дослідження наукової спадщини відомих правників Закарпаття Петра Лодія, Михайла Балудянського та Станіслава Дністрянського. Вже захищена Михайлом Геревичем дисертація по інтелектуальній спадщині Президента Карпатської України отця Августина Волошина.

Про наукові здобутки професора Станіслава Дністрянського викладачка кафедри теорії та історії держави і права УжНУ Юлія Телеп пише таке: «Професор Станіслав Дністрянський – вчений-правник, автор проєкту Конституції ЗУНР, у якому передбачалось, зокрема, об’єднання західноукраїнських земель з Великою Україною на основі права народу на самовизначення.

Наукова спадщина професора Дністрянського складає понад 140 праць, що охоплюють проблематику теорії, історії та філософії права, конституційного, цивільного та сімейного права. Центральним елементом правової концепції Дністрянського є трактування права як соціального порядку, що виникає з потреб упорядкування суспільних відносин. Професор підкреслює первинність права стосовно держави та обов’язок держави захищати права людини, які він пов’язує з людською гідністю. Також він розробив концепцію нації, пропонуючи розглядати націю не лише як культурно-історичну спільність, а як суб’єкта права, що є носієм колективної правової волі, має право на самовизначення, та виступає первинною щодо держави формою соціально-правової організації. У доктрині цивільного права професор виступав проти розуміння цивільного права як системи абстрактних норм, вважаючи, що воно вникає з реальних соціальних відносин і, відповідно, його не можна сприймати поза соціальним контекстом.

Назад 1 з 6 Вперед

Його концепція права як соціального порядку, ідея нації як правової спільноти та модернізоване розуміння природного права свідчать про високий рівень інтеграції української правничої думки в європейський науковий простір. Він творчо переосмислив досягнення європейської правової науки, поєднавши їх із національним досвідом і соціальними реаліями українського суспільства».

Завершення конференції було присвячене підбиттю підсумків і напрацюванню наукових рекомендацій щодо подальшого розвитку українського конституціоналізму, цивільного права та інтеграції європейських цінностей у правову систему України. Учасники конференції відзначили, що наукові доробки професора Дністрянського відображають ойкумену бачення юридичних явищ і процесів, притаманних Центральній Європі та духу правничих шкіл європейських університетів. Дискурс винародження нації є доволі близьким за змістом із пізнішою концепцією геноциду, сформульованої Рафалом Лемкіним. Дослідження у сфері приватного права цілком укладалося в існуючі на той час концепції, зокрема доктрини природного права Ойгена Ерліха, професора Чернівецького і Віденського університетів. Так само як і Ганс Кельзен, професор Дністрянський обґрунтовував ідею заснування конституційного правосуддя, яка потім була втілена у правопорядках Австрії та Першої Чехословацької республіки. Це є свідченням дії універсальних принципів права, які пронизують правничу систему будь-якої країни, та мають транснаціональне значення. На цій основі будується сьогодні правосуб’єктність Європейського Союзу, до якого інтегрується сьогодні Україна. Дещо призабута наукова спадщина професора Дністрянського у таких умовах набуває нових сучасних барв і служить орієнтиром європейської ідентичності правничої системи України.

За результатами конференції буде підготовлено та видано науковий збірник матеріалів, який стане вагомим внеском у розвиток сучасної правової науки. Планується проведення наукових форумів на честь професора Дністрянського із певною розумною періодичністю.