Представники факультету історії та міжнародних відносин репрезентували УжНУ на престижних самітах сходознавців
Викладачі і студенти взяли участь у двох масштабних наукових форумах, де презентували розвідки про спадщину Михаїла Боїма, трагедії часів Першого хрестового походу та вплив тюркського чинника на цивілізацію Близького Сходу
Старший викладач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Сергій Ганус був представлений серед учасників ХIХ Міжнародної наукової конференції «Китайська цивілізація: традиції та сучасність» (відбулася 27 листопада 2025 р.). Її організували Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, ГО «Українська асоціація китаєзнавців», ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана», Центр українсько-європейського наукового співробітництва.
У секції «Дослідження китайської цивілізації: історія, філософія, культура» науковець УжНУ виголосив доповідь «Китаїстична спадщина М.П. Боїма в ерудитській енциклопедії «China Illustratа» А. Кірхера». Михайло Петро Боїм (1614-1659) – представник уславленої львівської родини – відомий своїм місіонерством у традиційному Китаї, а також посередництвом у спробі забезпечення дипломатичної підтримки династії Мін в умовах маньчжурського завоювання. Йому належить ціла низка праць про Китай у різних галузях знань: у географії та картографії, про флору і фауну, мовознавство та ієрогліфічну писемність, про ранню індоктринацію християнства ще у VIII ст. тощо. Дані, здобуті та опубліковані М.П. Боїмом, увійшли до широко відомої китаїстичної енциклопедії «China Illustratа» визначного єзуїтського ерудита А. Кірхера (1602–1680), котра тривалий час була головним зведенням інформації про Китай та конфуціанську цивілізацію.
16 грудня 2025 р. працював ІХ Конгрес сходознавців, котрий традиційно проводить щороку Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. У програмі була представлена доповідь завідувача кафедри античності, середньовіччя та до модерної історії України доцента Ігоря Ліхтея. Досвідчений науковець висвітлив тему «Єврейський погром у Празі під час Першого хрестового походу (1096-1099)».
Присутні на секційному засіданні дізналися, що під час зазначеної військово-політичної акції євреї, які проживали в Празі, завдяки підтримці єпископа та князя Бржетислава ІІ не зазнали наруги з боку однієї з ватаг пілігримів, яка рухалася через чеські землі. Проте євреї, не почуваючись в безпеці, стали полишати країну, що обурило Бржетислава ІІ, який звелів своїм урядовцям відібрати від них усе багатство. Тож єврейський погром у Празі відбувся фактично за наказом керманича держави.
Здобувач бакалаврського рівня Максим Наровський доповідав на тему «Епоха Сельджукидів: політичний та культурний вплив тюркського чинника на цивілізацію Близького Сходу».
Принагідно відзначимо зростання інтересу до сходознавчих студій на факультеті історії та міжнародних відносин, що впливає як на якість викладання відповідних компонентів освітніх програм, так і на «видимість» викладачів і студентів факультету в науковому житті.