«Духовні коди нації та особистості»: як в УжНУ осмислювали феномен Лесі Українки до її 155-річчя
З нагоди ювілею письменниці та Свята української жінки викладачі й студенти філологічного факультету поєднали глибокий науковий аналіз її спадщини з емоційними театралізованими читаннями знакових творів
Центральною подією урочистостей стала лекція завідувачки кафедри української літератури, доцентки Оксани Кузьми на тему «Леся Українка: духовні коди нації та особистості». Розпочинаючи зустріч, лекторка привітала всіх жінок в аудиторії зі Святом української жінки, яке традиційно відзначають у день народження Лесі Українки, підкресливши символічність цієї дати для національного жіночого руху і культури. Дослідниця запропонувала присутнім зосередитися на сучасному концептуальному прочитанні спадщини письменниці через систему «духовних кодів» – стійких смислових структур, що формують особистість і впливають на культурну модель нації.
У межах лекції було виокремлено кілька ключових вимірів феномену поетеси. Родинний код розкрив інтелектуальне середовище Косачів-Драгоманових, де національна ідентичність була не декларацією, а щоденною практикою. Особистісно-психологічний код підкреслив стратегію внутрішньої сили й перетворення болю на творчу енергію, тоді як історико-культурний аспект акцентував на україноцентризмі письменниці та її європеїзмі. Окрему увагу приділили творчому коду – інтелектуалізації лірики й філософській драматургії, а також гендерному коду, де жінка постає як повноправний суб’єкт історії.
За словами Оксани Кузьми, кафедра української літератури послідовно ініціює такі заходи, адже це спосіб підтримувати живий інтелектуальний діалог із визначними постатями нашої культури, чиї тексти й нині формують національну свідомість, духовні орієнтири українства. «155-річчя Лесі Українки стало нагодою знову осмислити її духовний масштаб, що формувався в непростих обставинах її долі. Ми маємо розуміти, що вона не просто писала тексти – вона формувала фундаментальні сенси буття української нації, випереджаючи свій час. Її твори – це література найвищої інтелектуальної напруги, де біль трансформується у чисту енергію мислення. Леся Українка створила модель нації, яка перемагає не завдяки обставинам, а всупереч їм, через внутрішню дисципліну та усвідомлену гідність. Саме тому її слово нині – жива інструкція з витривалості та вміння не зраджувати власному вибору навіть у найтемніші часи», – зауважила завідувачка кафедри.
Лекційний матеріал гармонійно доповнило живе художнє слово письменниці. Аматорська студія «КРУТО» в складі Лариси Максимчук і Поліни Польоної представила фрагмент із драматичної поеми «Бояриня», що особливо гостро прозвучав у контексті сучасних реалій. Поетичну атмосферу підтримали й студентки філологічного факультету: Тетяна Гриненьків, Уляна Московець, Дарина Янцо та Ганна Зубець декламували знакові твори поетеси – від «Давньої весни» до пророчого монологу Мавки. Цю частину програми підготувала заступниця декана з виховної роботи Марта Демчик, забезпечивши інтеграцію академічного аналізу та емоційного сприйняття творчості великої Українки.
Захід об’єднав студентів, викладачів та гостей філологічного факультету в атмосфері спільного осмислення інтелектуальної спадщини Лесі Українки як сучасного світоглядного орієнтиру. Вшанування ювілею поетеси вкотре довело, що залишений нею «код нескореності» продовжує формувати національну стійкість.
Організатори висловлюють вдячність Науковій бібліотеці УжНУ за сприяння в підготовці події – оформленні презентації до 155-річчя від дня народження Лесі Українки.
Для тих, хто бажає докладніше ознайомитися з інтелектуальною спадщиною ювілярки, доступний матеріал Медіацентру УжНУ до її 150-річчя, а також унікальний архівний запис виступу Ізидори Косач-Борисової, сестри поетеси, до 50-річчя від дня смерті Лесі Українки.