130-річний ювілей відзначав партнер Ужгородського університету – Львівський історичний музей
2021 р. між нашими закладами укладено договір про співпрацю щодо створення бази архівно-музейної практики
Лихоліття Другої світової війни, культурницька політика радянської доби негативно позначилися на функціонуванні музейних установ колишнього королівського міста. Частина музейних предметів та облікових документів безслідно зникла, колекції були розформовані. Презентація самоцінності культурно-історичних надбань кожної епохи замінювалася загостренням уваги на експлуататорській ролі вищих класів, проявах класової боротьби. Нонсенсом серед експозицій, котрі демонстрували унікальні раритети часів Ренесансу чи бароко, виглядали елементи комуністичної атрибутики, як і, приміром, Музей В. Леніна у тому ж Львові, де «вождь світового пролетаріату» ніколи не був.
Нині ЛІМ має оновлену організаційну структуру. Зміст експозицій відповідає накопиченому у цій сфері вітчизняному та світовому досвідові. Автор цих рядків ще в бутність студентом ІІ курсу відвідав разом із однокурсниками створений у 1981 р. Музей-Арсенал, котрий і нині є відокремленим відділом-експозицією Львівського історичного музею. Захоплення і подив викликало споглядання оригінальної зброї, лицарського середньовічного обладунку, перших гармат-бомбард, котрі почали були використовувати під час Столітньої війни 1337–1453 рр. Події цього тривалого військового конфлікту між Англією і Францією якраз завершували першу частину навчального курсу з історії середніх віків.
На сьогодні ЛІМ включає, окрім Музею-Арсеналу, й інші відділи-експозиції: Палаццо Бандінеллі з унікальною колекцією ренесансних старожитностей, у котрій, за словами наших екскурсоводів, немає жодного неоригінального предмета; Музей історії Львова у «Чорній Кам’яниці»; Кам’яницю Корнякта, котра належала багатій купецькій родині грецького походження, а потім аристократичній родині Собєських, представник котрої Ян ІІІ був королем Речі Посполитої (1674–1698); Музей історії України; Музей визвольної боротьби України; Музей історії науки і техніки; Літературний Львів першої половини ХХ ст. тощо.
Багато це чи мало – 130 років історії? Судячи з ритму життя і функціонування Львівського історичного музею, це самий розквіт. З кожним наступним візитом бачимо повсюдне відновлення автентики будівель та інтер’єрів, пошук нових засобів виразності, знайдення оригінальних форм презентації історичних знань, причому не тільки у строгому академічному сенсі. Цьогоріч у Музеї історії України для відвідувачів молодшого й середнього шкільного віку була використана цікава модель презентації основних періодів історії країни і держави, а також запропонована можливість представникам усіх вікових груп самим узяти участь у творенні історії та сьогодення України. Дуже втішило, що наші студенти, збалансовуючи на шальках терезів бюджет України, поклали на оборону, культуру та освіту подвійну квоту «асигнувань», навзаєм виділивши на адміністративні витрати доцільний мінімум.
З 2017 р. користуємося можливостями проведення в експозиціях ЛІМ заходів виїзної сесії архівно-музейної практики. Напевно, саме так повинен формуватися фахівець своєї справи: апробувати здобуті теоретичні знання та підкріпити їх первинними практичними навичками для дальшої самореалізації на професійному терені. Фаховий супровід і консультативна допомога наших партнерів-музейників є неоціненними! На наше прохання зі студентами займаються провідні спеціалісти ЛІМ, котрі проводять нас за куліси музейної справи, оповідаючи про порядок документування, обліку музейних предметів, їхнього збереження, методику упорядкування експозицій, виставок та їхньої презентації для різних вікових груп тощо. У 2021 р. директор ЛІМ, відомий український історик та музеєзнавець Роман Чмелик підтримав нашу ініціативу укладення договору про співпрацю між Ужгородським національним університетом та Львівським історичним музеєм щодо створення бази архівно-музейної практики.
Цього літа після кількарічної перерви у зв’язку з ковідною пандемією група студентів-істориків знову змогла скористатися можливістю повноцінних практичних музеєзнавчих студій в експозиціях, котрі відчинені для відвідувачів в умовах воєнного часу. Це був справжній фестиваль емоцій і вражень. І знову цілком очікувано консультаційний супровід був забезпечений фахівцями найвищого рівня, досвідченими науковими працівниками. Для нас заздалегідь розробляється логістика авдиторних студій та відвідання експозицій. Студентів завжди зустрічає і протягом усього часу перебування опікає відповідальний працівник ЛІМ. У разі якихось форс-мажорних обставин усе вирішується по ходу. Так, у 2019 р. екскурсію виставкою у Музеї історії Львова особисто провела вчений секретар Ірина Полянська. Подиву гідне було детальне знання історії та міських легенд, пов’язаних буквально з кожним будинком на головній локації міста – площі Ринок.
ЛІМ є не тільки культурно-експозиційною, а й науково-дослідницькою та едукаційною установою. Наші практичні студії відбуваються якраз у напрямі освітнього вектора діяльності. Не менше значення має дослідницька й науково-методична робота. Музеї рівня ЛІМ покликані не тільки виконувати нормативи музейної справи, а й удосконалювати та поліпшувати збереження, облік та експонування музейних цінностей, вводити їх в обіг, розробляти нові нормативи музейництва узгіднено із запитами суспільства та поступом у сфері обігу інформації. Щороку під егідою ЛІМ виходять з друку різноманітні видання, проводяться громадські й наукові заходи: виставки, конференції, круглі столи.
Цьогорічна VI науково-практична конференція «Музей – платформа суспільного діалогу», котра відбулася на початку листопада 2023 р. була якраз приурочена до 130-річчя Львівського історичного музею. Понад 40 учасників зі Львова, Києва, Кракова, Харкова, Полтави, Чернігова, Бережан, Пряшева змогли представити свої доповіді безпосередньо на двох секційних засіданнях в конференц-залі Кам’яниці Корнякта і Музеї історії України та через онлайн-платформу Zoom. Промовці презентували свої досягнення у музейній сфері, висвітлили актуальні проблеми музейництва, поділилися досвідом у галузі комплектування й вивчення фондових колекцій, розробці нових напрямів науково-дослідної, науково-експозиційної та науково-освітньої роботи.
Ми не могли не скористатися цією нагодою, щоби привітати наших колег і партнерів з 130-річним ювілеєм Львівського історичного музею і побажати їм наснаги та успіхів у їхній вдячній та шляхетній справі. Привітання від факультету історії та міжнародних відносин УжНУ та подяку працівникам, котрі забезпечували літню сесію архівно-музейної практики виголосив старш. викл. кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Сергій Ганус. На секційних студіях конференції він виступив з доповіддю «Андреас Людвіг Якоб Міхельсен – перший директор Німецького національного музею у Нюрнберзі: портрет на тлі «століття націоналізму», продемонструвавши досвід організації музейної справи у Німеччині в середині ХІХ ст., коли відбувалася національно-державна консолідація країни.