Методисти-МАНівці з різних областей завітали до істориків УжНУ обмінятися думками
Зустріч відбулася в рамках Всеукраїнського семінару-практикуму методистів наукових відділень історії обласних малих академій учнівської молоді «Історична освіта як інструмент формування суспільної свідомості учнів МАН України: регіональні особистості»
Метою семінару став обмін думками про багаторічну співпрацю факультету із МАН. Обговорювали проблеми підготовки учнівських робіт, рекомендації щодо підвищення їх наукового рівня. Історики й гості послухали низку цікавих доповідей, які викликали багато запитань, жваву дискусію та обговорення. Останні є основним критерієм успішності, адже свідчать, що зустріч не стала формальним заходом.
Роботу секції розпочала заступник декана Надія Керецман, яка проголосила вітальне слово, а далі виконувала обов’язки модератора. У своїх доповідях представники кафедри нової і новітньої історії та історіографії Ігор Шніцер та Юрій Ісак зробили аналіз становища історичної науки в Україні на початку ХХІ ст. та окреслили стан і перспективи досліджень з всесвітньої історії в нашій державі.
Жваву дискусію викликали питання із залу про причини і наслідки відставання вітчизняних істориків від західних колег, проблеми підготовки дослідників, постмодерністські підходи у науці, сучасну гуманітаристику. Представники МАН продемонстрували обізнаність із темою питань, які окреслили доповідачі.
Окремий блок складали доповіді викладачів, які поділилися своїми враженнями від багаторічної участі в конкурсах МАН. Ці проблеми висвітлювали представники кафедри історії України Оксана Ферков та Наталя Радченко. Вони зупинялися на основних помилках, які допускають учні-конкурсанти та їх керівники, говорили про вибір тем та методи їх дослідження, а також про інші етапи підготовки й захисту МАНівських робіт з історії. Запитання та дискусію викликало окреслення кола перспективних та малодосліджених тем з краєзнавства, а також розширення методологічного інструментарію дослідника. Говорили про усну історію, вивчення повсякденності, мікроісторичний та просопографічний аналіз, гендерні студії і ін. Зупинялися також на проблемі плагіату й наукової етики, на так званих «кон’юнктурних темах» тощо.
Про можливість дослідження відносно недавнього соціалістичного періоду в житті Закарпаття доповідав Павло Леньо, що працює на кафедрі історії України. Він розпочав із окреслення концептуальних рамок декомунізаційних процесів, навів аналогії з подібними явищами в інших країнах і перейшов до питання декомунізації останніх років. Розповів про науковий потенціал вивчення й збереження радянської монументально-декоративної творчості. У процесі доповіді показував фотографії пам’ятників, мозаїчних панно та інших зразків радянської монументальної спадщини, що й досі наповнюють значенням символічний простір міст і сіл краю.
Останніми були виступи археологів Ігоря Прохненка і Володимира Мойжеса, що представляють кафедру історії стародавнього світу та середніх віків і музей, де відбувався захід. Вони стосувалися актуальних проблем археології в конкурсних роботах учнів МАН і констатували зменшення їх кількості упродовж останніх років. Рекомендували вивчати археологію свого регіону та не чіпати занадто глобальних тем (типу Трипільскої культури, походження слов’ян), де учні не роблять ніякого відкриття, однак губляться у величезній масі опублікованих досліджень.
Після доповідей та активних дискусій історикам були вручені іменні грамоти за багаторічну підтримку діяльності закарпатського територіального відділення МАН. Грамоти вручали Магдалина Лукач (зав.відділу науково-дослідницького напрямку) та Оксана Мережинська (завлабораторії суспільних і гуманітарних наук).
Відтак відбулася екскурсія музеєм, де археологи розповіли гостям про знахідки та історію краю. Загалом захід пройшов у дружній атмосфері, а дві з половиною години пролетіли непомітно й цікаво.