Від збалансованої освітньої політики – до стабільності й процвітання суспільства
A kiegyensúlyozott oktatáspolitikától kezdve – a társadalmi stabilitásig és felvirágosodásig
На Закарпатті – найзахіднішому поліетнічному регіоні України – за його належності до різних державних утворень (Австро-Угорщини, Чехословаччини, Карпатської України, Угорщини, УРСР, України) статус державних мали різні мови, що позначалося на освітній сфері. Взаємодія державної мови і мови найбільшої етноменшини в ці періоди теж була неоднаковою. За часів незалежності України статус державної мови тут має українська, а кількість шкіл із мовами навчання національних громад, зокрема угорської, не зменшилася, а, навпаки, зросла. І це засвідчує підтримку мов етноспільнот в Україні на державному рівні.
Зміни в освітньому й мовному законодавстві України актуалізували питання мовної освіти в державі і за її межами – тож запрацювали різні проєкти, які, взаємодоповнюючи один одного, мають на меті вдосконалення цієї сфери. Йдеться передусім про Всеукраїнський експеримент з багатомовної освіти, співорганізаторами якого стали МОН України та офіс Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин. А також проєкт «Навчаємось разом», що реалізується за підтримки МОН України та фінансової підтримки Євросоюзу і МЗС Фінляндії.
До Всеукраїнського експерименту «Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті» впродовж 5 років були залучені заклади освіти Закарпатської, Чернівецької, Одеської та Запорізької областей України. Активно вивчаючи й залучаючи європейський, та й світовий досвід, українські освітяни впроваджували елементи багатомовної освіти у шкільний освітній процес. Це дало змогу поліпшити рівень викладання української мови як державної, зберігаючи при цьому вивчення предметів рідною, що засвідчує конкретний поступ в оптимізації мовної ситуації в освітній галузі України.
Як член робочої групи (при МОН України) з вироблення концепції укладання багатомовних підручників, можу сказати, що проєкт такого документа готують до етапу громадського обговорення. За підсумками експерименту створили також посібник «Успішні практики багатомовної освіти в Україні», укладачами якого стали й закарпатські освітяни.
Для якісного продовження цієї роботи слід активно працювати над підготовкою вчителів-білінгвів і розробкою багатомовних підручників. Маємо добрі напрацювання в обох аспектах: в Ужгородському університеті (УжНУ) на філологічному факультеті запроваджена й успішно діє освітня програма «Українська мова і література в закладах загальної середньої освіти з мовами навчання національних меншин», для вступу на яку абітурієнт може подати лише 2 сертифікати ЗНО, а іспит з рідної (угорської чи румунської) мови скласти як внутрішній. До речі, окремі здобувачі освіти на цій програмі вчаться одночасно у двох вишах: українському та угорському чи румунському або словацькому. Спільно з департаментом освіти і науки Закарпатської ОДА, методистами ЗІППО й учителями шкіл, зокрема з мовами навчання національних спільнот, готується підручник з української мови для закладів загальної середньої освіти з навчанням угорською мовою – маємо вже для 5–8 класів, триває робота над підручником для 9 класу.
Учасники проєкту, зокрема й експерти ВКНМ ОБСЄ, висловилися одностайно: результати експерименту показують позитивну динаміку. Завдяки впровадженню багатомовної освіти в Україні можна вийти на інноваційну модель закладу шкільної освіти з одночасним навчанням, як мінімум, двома мовами (державною та рідною), а також іноземними. І це може стати альтернативною відповіддю на теперішні виклики в поліетнічних прикордонних регіонах України.
Юрій Кононенко, начальник головного управління шкільної освіти директорату шкільної освіти МОН України, під час презентації головних напрацювань експерименту наголосив: «Оновлення освітнього законодавства в Україні значно змінило наші підходи до мовної освіти. Доводиться відповідати на виклики, спричинені цим процесом усередині країни, а також вести діалог із сусідніми країнами, зокрема Угорщиною та Румунією. Сподіваємося на позитивні результати. Досвід багатомовної освіти, який запроваджуємо в освітніх закладах України, має дати добрі результати – про це ми розповідали під час нещодавнього робочого візиту на Закарпаття».
Елеонора Лотті, старший радник Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, зауважила: «Враховуючи великий інтерес до цього проєкту, а також постійні дискусії, що точаться в Україні щодо мовної освіти в контексті багатомовного суспільства, офіс Верховного комісара ОБСЄ підтримує ініціативи України щодо впровадження багатомовної освіти у навчальний процес. Рідна мова є важливою складовою національної самобутності. Хороші знання державної мови підсилять соціальну взаємодію між більшістю населення й іншими національними спільнотами, а це є важливим елементом єдності суспільства. Наш Офіс готовий і матиме за честь продовжувати співпрацю з освітянами України».
Представники закарпатських закладів освіти беруть також активну участь у проєкті «Навчаємось разом», що має за мету підготувати вчителів української мови у школах з мовами викладання національних меншин до викладання української за методикою вивчення другої мови відповідно до нових стандартів. Проведення у рамках проєкту низки фахових майстерень під загальною назвою «Методична скриня вчителя української мови в початкових класах закладів із румунською та угорською мовами навчання» сприяє вдосконаленню професійної майстерності їх учасників.
Викладачі філологічного факультету УжНУ теж відвідали низку цих тренінгів й діляться набутим досвідом зі студентами спеціальності «Середня освіта», зокрема тих, які навчаються за освітньою програмою «Українська мова і література в закладах загальної середньої освіти з мовами навчання національних меншин». Приємно, що її випускники, які теж брали участь в окремих тренінгових практиках, уже працевлаштовані й передають знання учням у школах з мовами навчання етноспільнот. Таким чином організований ланцюжок передачі знань, умінь та навичок є особливо ефективним.
Олег Хававчак, старший викладач кафедри української літератури, який пройшов підготовку до роботи в мовному таборі Закарпатської області й був одним із кураторів закарпатської команди учителів, ділиться своїми враженнями: «Навчаємось разом» спільно з Go Global другий рік поспіль оголосили конкурс на участь у проєкті «БомбеЗНО»-2020 – ініціативі інтенсивної підготовки до ЗНО в прикордонних населених пунктах Закарпатської та Чернівецької областей. Мені дуже заімпонувала сама ідея: допомогти дітям з угорсько- й румунськомовних родин повірити в те, що ЗНО з української мови та літератури не такий і страшний звір та що до нього можна підготуватися весело, пізнавально, легко подолавши пороговий бал. Наголошу, що запропонований нам посібник з організації та проведення мовних таборів з відеоінструкціями був вагомим компонентом проведеної роботи».
Ігор Хворостяний, радник проєкту «Навчаємось разом» із питань мови: «Проєкт «Навчаємось разом» системно підходить до питання вдосконалення якості викладання української мови серед національних спільнот. Маємо низку заходів з підвищення кваліфікації педагогів (з-поміж найяскравіших – Літня академія, серія тренінгів для освітян, онлайн-курси, посібники для вчителів); проводимо мультилінгвальні табори для учнів, готуємо до ЗНО з української мови; популяризуємо освіту через комунікаційні кампанії; творимо новий освітній простір (посібники, мобільний додаток для вивчення української мови в ігровій формі, термінологічні онлайн-словники тощо). І все це заради того, що справді є найкращою інвестицією в майбутнє, – заради якісної освіти».
У нинішніх умовах, коли особливий акцент робиться на диференціації методик викладання української як рідної та як другої мови для школярів, дуже важливими елементами навчальної діяльності є підготовлені в рамках проєкту навчальні матеріали для вчителів української мови, що працюють у класах із навчанням мовами національних спільнот. Особливо цінними є посібники, в яких акцент зроблено на методиці викладання мови як нерідної. Йдеться передусім про «Українська для всіх. Як навчати тих, для кого українська мова не є рідною», рекомендований для використання в закладах загальної середньої освіти з навчанням мовами національних спільнот.
Поширенню позитивного сприйняття української мови як державної серед представників національних громад на Закарпатті сприяло й базове дослідження під назвою «На освітніх перехрестях: науково обгрунтований діалог серед представників національних меншин двох західних областей України – Чернівецької та Закарпатської областей», результати якого через засоби масової інформації активно поширювалися серед різних суспільних верств населення. Йшлося, зокрема, про сприйняття представниками національних громад суті шкільної реформи, усвідомлення пов’язаних із цим процесом проблемних моментів, а також чинників, які можуть сприяти підтримці реформ тощо.
Пандемія коронавірусу, що стала ще одним непростим викликом для освітньої сфери, пришвидшила розпочаті трансформаційні процеси: разом зі змістом стрімко почала змінюватися форма організації навчального процесу. Тож як для школярів, так і для педагогів дуже актуальним стане мобільний додаток у формі гри для вивчення української мови, розробка якого у планах проєкту «Навчаємось разом». Такого роду онлайновий інтерактив у принципі відповідає вимогам часу, тому, впевнена, матиме попит.
Зауважимо, що згадана проєктна діяльність різновекторно розвиває освітнє середовище. Крім того, стає очевидним, що українська є мовою можливостей і важливим чинником консолідації суспільства. Вагому роль у цьому процесі відіграє саме освіта.
докторка філологічних наук
Kárpátalján – Ukrajna legnyugatibb polietnikus régiójában – különböző állami formációkban (Osztrák-Magyar Monarchia, Csehszlovákia, Kárpát-Ukrajna, Magyarország, Szovjetunió, Ukrajna) való tagsága miatt az állam státusának különböző nyelvei voltak, ami kihatott az oktatási szférára. Az államnyelv és a legnagyobb etnikai kisebbség nyelve közötti kölcsönhatás ezekben az időszakokban szintén eltérő volt. Ukrajna függetlensége idején az államnyelv státusza itt az ukrán, és a nemzeti közösségek, különösen a magyar oktatási nyelvű iskolák száma nem csökkent, hanem éppen ellenkezőleg, nőtt. Ez pedig az ukrajnai etnikai közösségek nyelveinek állami szintű támogatásáról tanúskodik.
Ukrajna oktatási és nyelvi jogszabályainak változásai aktualizálták a nyelvoktatás kérdéseit az országban és külföldön egyaránt – ezért különféle projektek indultak, amelyek egymást kiegészítve e terület javítását célozzák. Ez elsősorban a többnyelvű oktatással kapcsolatos összes ukrán kísérlet, amelyet az Ukrán Oktatási és Tudományos Minisztérium és az EBESZ nemzeti kisebbségek főbiztosának hivatala közösen szervezett. Valamint a „Tanuljunk együtt ” projekt, amelyet az ukrán oktatási és tudományos minisztérium támogatásával, valamint az Európai Unió és a Finn Külügyminisztérium pénzügyi támogatásával valósítanak meg.
Ukrajna Kárpátalja, Csernyivci, Odesza és Zaporizzsja régió oktatási intézményei 5 éven át részt vettek a “Gyermekek és diákok többnyelvűségének kialakulása: progresszív európai eszmék ukrán kontextusban” össz-ukrán kísérletben. Az ukrán oktatók aktívan tanulmányozzák és bevonják az európai és a világ tapasztalatait, és bevezették a többnyelvű oktatás elemeit az iskolai oktatási folyamatba. Ez lehetővé tette az ukrán nyelv mint állami nyelv oktatásának színvonalának javítását, az anyanyelvi tantárgyak tanulmányozásának fenntartása mellett, ami konkrét előrelépést jelez az ukrajnai oktatási szektor nyelvi helyzetének optimalizálása terén.
A többnyelvű tankönyvek összeállításának koncepcióját kidolgozó munkacsoport tagjaként (az Ukrán Oktatási és Tudományos Minisztériumnál) elmondhatom, hogy egy ilyen dokumentum tervezete a nyilvános vita szakaszára készül. A kísérlet eredményeként elkészült egy “A többnyelvű oktatás sikeres gyakorlata Ukrajnában” kézikönyv, amelyet kárpátaljai oktatók állítottak össze.
E munka minőségi folytatásához aktívan kell foglalkozni a kétnyelvű tanárok képzésével és a többnyelvű tankönyvek fejlesztésével. Mindkét szempontból jó tapasztalattal rendelkezünk: az Ungvári Egyetem (Ungvári Nemzeti Egyetem) bevezette és sikeresen működteti az “Ukrán nyelv és irodalom az általános középiskolai oktatási intézményekben, a nemzeti kisebbségek nyelvén” oktatási programot, amelyre a jelentkezőknek mindössze 2 külső független minősítés (ZNO) eredményét kell benyújtania, és az anyanyelvi (magyar vagy román) nyelvvizsgát belső vizsgaként teheti le. Egyébként a program néhány hallgatója egyidejűleg két egyetemen tanul: ukrán és magyar, vagy román vagy szlovák. A Kárpátaljai Megyei Államigazgatási Hivatal, a Kárpátaljai Posztgraduális Pedagógiai Oktatási Intézet módszertanosaival és iskolai tanárokkal, kiváltképpen a nemzeti közösségek tannyelvein oktatókkal közösen a magyarul tanuló diákok számára ukrán nyelvű tankönyvet készítenek – az 5-8. osztályosok számára már megvan, a 9. osztályosok számára már dolgoznak a tankönyvek elkészítésén.
A projekt résztvevői, köztük az EBESZ nemzeti kisebbségekért felelős főbiztosának szakértői egyhangúlag kijelentették: a kísérlet eredményei pozitív tendenciát mutatnak. Az ukrajnai többnyelvű oktatás bevezetésének köszönhetően elérhető egy olyan iskolai oktatási intézmény innovatív modellje, amely legalább két nyelven (állami és anyanyelv), valamint idegen nyelven egyidejűleg oktat. Ez pedig alternatív válasz lehet Ukrajna többnemzetiségű határ menti régióinak jelenlegi kihívásaira.
Jurij Kononenko, az Ukrán oktatási és tudományos minisztérium iskolai oktatási igazgatóságának iskolai oktatási főosztályának vezetője a kísérlet főbb fejleményeinek bemutatása során hangsúlyozta: „Az ukrajnai oktatási jogszabályok frissítése jelentősen megváltoztatta a nyelvoktatáshoz való hozzáállásunkat. Meg kell válaszolnunk a folyamat által az országon belül felmerülő kihívásokat, valamint párbeszédet kell folytatnunk a szomszédos országokkal, különösen Magyarországgal és Romániával. Reméljük a pozitív eredményeket. A többnyelvű oktatás tapasztalatának, amelyet Ukrajna oktatási intézményeiben mutatunk be, jó eredményeket kell hoznia – erről beszéltünk nemrégiben a kárpátaljai munkavizitünk során.
Eleonora Lotti, Az EBESZ nemzeti kisebbségekért felelős főbiztosának főtanácsadója elmondta: „Tekintettel a projekt iránti nagy érdeklődésre, valamint az ukrajnai folyamatban lévő vitákra a nyelvoktatásról egy többnyelvű társadalom keretében, az EBESZ Iroda támogatja Ukrajna kezdeményezési folyamatát. Az anyanyelv a nemzeti identitás fontos eleme. Az állami nyelv jó ismerete erősíti a lakosság többsége és a többi nemzeti közösség közötti társadalmi interakciót, és ez a társadalom egységének fontos eleme. Irodánk készen áll, és megtiszteltetés számunkra, hogy folytathatja az együttműködést Ukrajna oktatóival.”
A kárpátaljai oktatási intézmények képviselői szintén aktívan részt vesznek a “Tanulj együtt” projektben, amelynek célja, hogy felkészítse az ukrán tanárokat a nemzeti kisebbségek tannyelvű iskoláiban, hogy az új szabványoknak megfelelően tanítsák az ukránt, mint második nyelvet. Számos szakmai műhely projektjének végrehajtása “Az ukrán nyelv tanárának módszertani doboza a román és magyar tannyelvű intézmények kezdeti osztályaiban” általános elnevezéssel elősegíti résztvevőik szakmai készségének javítását.
Az ungvári Nemzeti Egyetem filológiai karának tanárai szintén részt vettek ezeken a képzéseken, és megosszák tapasztalataikat a „Középfokú oktatás” szakirányt választott hallgatókkal, különösen figyelmet fordítva azokra, akik az “Ukrán nyelv és irodalom az általános középiskolai oktatási intézményekben, a nemzeti kisebbségek nyelvén” oktatási program keretében tanulnak. Örömteli, hogy a diplomások, akik szintén részt vettek bizonyos képzési gyakorlatokban, már alkalmazottak és továbbadják tudásukat az etnikai közösségek tannyelvű iskoláinak diákjainak. Így az ismeretek, készségek és képességek szervezett láncolata különösen hatékony.
Oleh Havavcsak, az ukrán irodalom tanszék vezető oktatója, aki külön felkészítést szerzett a kárpátaljai régióban működő nyelvtábori munkáról és a kárpátaljai tanárcsoport egyik kurátora volt, megosztja benyomásait: A “Tanuljunk együtt” a GoGloballal közösen már második éve pályázatot hirdetett a “BombeZNO” -2020 projektben való részvételre – ami egy intenzív előkészítési kezdeményezés a külső értékelésre (ZNO) Kárpátalja és a Csernyivci megyei határ menti településeken. Nagyon lenyűgözött az ötlet: segíteni a magyar és román anyanyelvű családok gyermekeinek abban, hogy elhiggyék, hogy az ukrán nyelvű és irodalmi ZNO nem olyan szörnyű fenevad, és hogy szórakoztatóan, informatív módon készülhet rá, könnyedén túllépve a küszöbértéket . Szeretném hangsúlyozni, hogy a nyelvi táborok szervezéséről és lebonyolításáról felajánlott kézikönyv videó utasításokkal fontos része volt az elvégzett munkának.
Ihor Hvorosztyanij, a„Tanuljunk együtt” nyelvtanulási projekt tanácsadója: a„Tanuljunk együtt” nyelvtanulási projekt” módszeresen megközelíti az ukrán nyelvtanítás minőségének javítását a nemzeti közösségek körében. Számos intézkedésünk van a tanárok képességeinek fejlesztésére (a legfényesebbek között – a Nyári Akadémia, oktatók számára készített képzési sorozat, online tanfolyamok, kézikönyvek a tanároknak); többnyelvű táborokat szervezünk a hallgatók számára, felkészülünk az ukrán nyelvű külső vizsgákra (ZNO); kommunikációs kampányok révén népszerűsítjük az oktatást; új oktatási teret hozunk létre (kézikönyvek, mobil alkalmazás az ukrán nyelv megtanulásához játék formájában, online terminológiai szótárak stb.). És mindezt a valóban a legjobb befektetésért a jövőben, – a minőségi oktatás érdekében tesszük. ”
A jelenlegi körülmények között, amikor külön hangsúlyt fektetnek az ukrán anyanyelvként és a diákok második nyelveként való oktatásának módszereinek megkülönböztetésére, az oktatási tevékenységek nagyon fontos elemei azok a tananyagok, amelyeket a projekt keretében készítettek azon ukrán nyelv tanárok számára, akik a nemzeti közösségek nyelvén tanító osztályokban dolgoznak. Különösen értékesek azok a kézikönyvek, amelyekben a hangsúly a nyelv anyanyelvként való tanításának módjára helyeződik. Elsősorban az „Ukrán mindenki számára. Hogyan tanítsuk azokat, akiknek az ukrán nem anyanyelv ” című kézikönyv ajánlott az általános középiskolákban való használatra a nemzeti közösségek nyelvén tanítva.
Az ukrán nyelv mint államnyelv pozitív megítélésének elterjedését a kárpátaljai nemzeti közösségek képviselői között megkönnyítette az “Oktatási útkereszteződésben: tudományos szempontból megalapozott párbeszéd Ukrajna két nyugati régiójában a különböző társadalmi csoportok körében – a Csernyivci megye és Kárpátalja nemzeti kisebbségei képviselői között” című alaptanulmány. Különösen arról szólt, hogy a nemzeti közösségek képviselői miként vélekednek az iskolai reform lényegéről, tudatában vannak az e folyamathoz kapcsolódó problémás kérdéseknek, valamint azoknak a tényezőknek, amelyek hozzájárulhatnak a reformok támogatásához stb.
A koronavírus-járvány, amely az oktatási szféra újabb nehéz kihívása lett, felgyorsította a folyamatban lévő átalakulási folyamatokat: a tartalommal együtt az oktatási folyamat szervezési formája gyorsan változni kezdett. Ezért mind a diákok, mind a tanárok számára nagyon relevánsá válik az ukrán nyelv elsajátításához szükséges játék formájában megvalósított mobil alkalmazás, amelynek fejlesztése a „Tanuljunk együtt” projekt terveiben szerepel. Ez a fajta online interaktív módszer elvileg megfelel a kor követelményeinek, ezért biztos vagyok benne, hogy igény lesz rá.
Felhívjuk a figyelmet arra, hogy az említett projekt tevékenység különböző módon fejleszti az oktatási környezetet. Ezenkívül nyilvánvalóvá válik, hogy az ukrán a lehetőségek nyelve és fontos tényező a társadalom megszilárdításában. Az oktatás fontos szerepet játszik ebben a folyamatban.
a filológiai tudományok doktora
Ez az anyag az Európai Unió és a Finn Külügyminisztérium pénzügyi támogatásával készült. A kiadvány tartalma kizárólag a szerző felelőssége, és semmiképpen sem tekinthető úgy, hogy az tükrözze az Európai Unió vagy a Finn Külügyminisztérium véleményét.