«Active Citizens» в Ужгороді: хроніка триденного навчання

«Active Citizens» – програма, покликана допомогти зрозуміти, як стати активним громадянином, здатним ефективно втілювати власні ідеї, ініціативи. Вона розрахована на тиждень навчання, але за певних причин ужгородці мали змогу опанувати її впродовж трьох днів. На допомогу їм прийшли фасилітатори Захар Ткачук, Євген Бондаренко та Олена Правило. Вони проводили тренінгові семінари за програмою Британської ради, допомагали молоді генерувати цікаві, а головне – потрібні ідеї, навчали чітко планувати свій шлях до мети, порушили питання сталого розвитку.

Програма є циклічною, про що конкретніше розповів пан Захар: «Нині всі ви на базовому рівні, після його проходження отримаєте сертифікат і станете вже учасниками програми. Наступним рівнем стане проект соціальної дії, який ви почнете провадити групами, що тут будуть створені. Якщо ви його вдало реалізуєте – настає третій етап. Це – національні візити, під час яких ми «перемішуємо» наших активних громадян в різних точках: в Одесі, Херсоні, Сумах, Вінниці тощо. Сподіваюся, що надалі Ужгород стане такою точкою. Відтак ви зможете стати фасилітаторами програми або ж навіть «тренером для тренерів». На такому рівні з’являється можливість брати участь і в міжнародних візитах до країн, де також діє ця програма. Але все залежить від вашої активності».

Учасників програми відразу попередили, що цей тренінг не буде схожим на жоден попередній, який хто-небудь мав можливість колись відвідати. І ці слова не були пустопорожніми: з самого початку навчання підтвердилися. Перш ніж приступити до роботи, присутні, ясна річ, повинні були познайомитися. Робили це більше в ігровій формі: підходили одне до одного й розповідали про свої хобі, робили компліменти, шикувалися в колону за алфавітом. Дальше пояснення матеріалу містило елементи неформальної освіти, що одразу припало до душі молоді, яка визнала такі методи ефективнішими, ніж звичний формат лекцій в університеті.

Часто текст підкріплювався відеоматеріалами. Так, історія вигаданих Халіда і Лейли вчила ужгородців працювати спільно, локально і мислити глобально. А от уже реальні історії реалізованих проектів від володарів ґранту Британської ради надихали на ідеї.

Серед присутніх на заході були й представники учнівського та студентського самоврядування, різних громадських організацій. Левову частку становили студенти УжНУ, які й поділилися з нами очікуваннями від тренінгу.

Ірина Шевчук каже, що давно чула про програму «Активні громадяни», тож охоче взяла участь з бажанням знайти однодумців у місті і спільними силами реалізувати якийсь проект.

Інша учасниця Оля Джуган зауважила: «Я гадаю, що Ужгороду потрібна активна громада, котра б співпрацювала з владою міста задля реалізації проектів, які поліпштуватимуть не лише наше місто, а й область. Також хотілося б поширити міжнародні зв’язки, адже ми межуємо з країнами Євросоюзу, тож, можливо, могли б залучати і їх до наших проектів».

Уже третього дня учасники, об’єднані в групи, показували на практиці знання, які здобули – презентували розроблені проекти. Цікаво, що тематика в кожної групи суттєво відрізнялася: хтось планував відкриття спеціально обладнаного спортмайданчика, хтось – автобусної зупинки з різними девайсами, інша ж група мала на меті зберегти традиційні закарпатські ремесла, можливо, навіть відкрити школу, де їх можна було б навчитися. І це ще не все! Ці та інші ідеї вислухали фасилітатори, дали свої поради щодо того, як можна той чи той проект удосконалити.

Відтепер учасники мають рівно два тижні, аби свої проекти структурувати, можливо, знайти підтримку з боку різних організацій та надіслати в електронному вигляді, заповнивши спеціальну форму. Відтак Британська рада матиме можливість розглянути їх та вибрати один, котрому надасть фінансову допомогу. До слова, вибороти ґрант від Британської ради можна лише раз.

Важливим для учасників було вручення сертифікатів про проходження програми: саме цей документ дає можливість брати участь у розіграші ґранту. Не самі лише тренінги для юних active citizens мали незвичайний формат – вручення продовжилося в такому ж дусі! Спочатку, сівши в коло, кожен поділився своїми враженнями, розповів, якими емоціями запам’яталися ці три дні, а також, що виніс учасник «для розуму». Багато хто зауважив, що було весело, а головне – продуктивно. Комусь інколи на шляху ставало відчуття голоду, але не завжди фізичного, відчувався і голод до знань та бажання навчитися чогось нового!

Гості-фасилітатори висловили надію, що молодь не зупиниться на цьому етапі – розвиватиметься й розвиватиме власне місто. Микола Сюсько запропонував учасникам активно підтримувати зв’язок і після завершення тренінгу, а також зустрітися до дедлайну здачі проектів, аби ще раз представити свої напрацювання, допомогти одне одному, можливо, щось підказати.

Нарешті – отримання заповітних сертифікатів. Сидячи в колі під приємну музику, кожен мав по одному його екземпляру. Інтригою залишалося те, чий він, адже спочатку дивитися на лицьовий бік заборонялося. Лише потім, дізнавшись цю таємницю, кожен мав серед учасників знайти власника сертифіката й обов’язково обійняти. Завершилася зустріч теплою нотою: учасники передали одне одному раніше написані побажання і зробили на пам’ять спільне фото.