Археологи УжНУ знайшли унікальне поховання XIII ст на території замкової церкви
Пам'яткою зацікавилися українські та іноземні дослідники, тож, можливо, до дальших розкопок долучаться й закордонні колеги ужгородських науковців
«Матеріал цьогоріч хороший: це і речові знахідки, і стратиграфічні дані, – розповідає Володимир Мойжес. – Маємо докази різночасових поховань, ідентифікували етапи перебудови пам’ятки. Навіть зафіксували нові елементи поховальної культури – труни обкладали цеглою або підкладали під неї, клали посуд у захоронення тощо. Такого ми досі не виявляли. Зокрема мова про поховання під підлогою бокової нави церкви. Там підіймали долівку, викопували яму, ховали й закопували. А тоді або закривали надгробком, або цеглою. У наві більшість поховань таких. Усе добре збереглося – є тільки два пограбовані поховання. Очевидно, було видно, що там, можливо, багате поховання, місце було накрите надгробною плитою».
Крім розкопок нави церкви, віднайшли і крипту Другетів – про неї ми розповіли в окремій публікації. Серед інших важливих знахідок – поховання XIII століття, акцентує археолог, — воно залягало під фундаментом центральної нави. «У могилі виявили обручку й скроневі кільця, що датуються XIII століттям. Це поховання – свідчення, що церква функціонувала вже у XIII столітті. Хоча мури цієї церкви ми ще не знайшли. Крім цього, ми знайшли ще значну кількість вервечок із медальйонами: це вказує на те, у що вірили, до кого зверталися, чого боялися тодішні люди. В одному з поховань стояла ціла керамічна миска – будемо з’ясовувати, для чого вона там. Також знайшли деталі одягу: ґудзики, пряжки, застібки, монети».
Виявлений матеріал, зауважує дослідник, підтверджує припущення, які зробили в рамках минулорічної експедиції. «Ми ставимо собі питання на сезон і намагаємося знайти на нього відповідь. На якісь знаходимо, у деяких випадках треба копати роками. Тепер маємо завдання знайти рештки мурів XIII століття, визначити, коли побудована крипта і бокова нава. Будемо брати розчини на аналіз, порівнювати їх – щоб розуміти, що за чим будували і в яких роках».
Зі слів Володимира Мойжеса, пам’яткою зацікавилися українські та іноземні дослідники. Матеріали археологічних досліджень публікують у фахових вітчизняних та закордонних журналах, а також оприлюднюють на різноманітних конференціях. Тож, припускає археолог, можливо, до дальших розкопок долучаться й іноземні колеги для спільних досліджень.