Археологи УжНУ розкопали крипту Другетів на території Ужгородського замку
Адміністрація закладу планує законсервувати мури пам’ятки, а бокову наву засиплють землею для збереження наступним поколінням
Розкопки у церкві Святого Юрія археологічна експедиція Ужгородського національного університету проводить уже вчетверте: перша була у 2018 році, наступна – 2019-го, ще дві – у 2023 та 2024 роках, – розповідає археолог Володимир Мойжес.
«Цього року ми заклали ділянку близько 45 квадратних метрів у боковій наві й ділянку орієнтовно на 24 квадратні метри – це прибудована з південного боку крипта. З архівних відомостей знаємо, що там ховали представників роду Другетів. Вище поверхом була капличка, яку прибудували приблизно в XVI столітті. Ці дані ще будемо аналізувати, але припускаємо, що йдеться про кінець XVI століття. Глибина крипти від рівня підлоги каплиці до рівня підлоги крипти – 2,5 метри. Тобто вона досить глибока».
Зі слів Володимира Мойжеса, з історичних джерел відомо, що в крипті Другетів мають бути поховання, датовані з кінця XVI століття і до 80-х років XVII століття. Сама ж церква згоріла у 1728 р.
«У самій крипті – порожньо, – свідчить Володимир Мойжес. – Є письмові джерела, з яких відомо, що в 1762 році еґерський єпископ надав дозвіл на відкриття родових поховань крипти й використання виявлених там цінностей для спорудження нової парафіяльної церкви (на нинішній вулиці Волошина). Але також пишуть, що тоді знайшли лише перстень Балінта Другета. Оскільки замок був у володінні казни, цінну знахідку відправили до Братислави. Річ у тім, що крипти на цій пам’ятці всі пограбовані у XVIII ст., коли в замку був австрійський гарнізон. Тож ми знайшли кілька десятків заклепок, якими декорували труни, й хаотично розкидані кістки. Кістки ми взяли на антропологічний аналіз. Маємо відомості, що у крипті могло бути поховано 8 дорослих та кілька дітей. Судячи з кількості кісток, можемо припустити, що там справді поховано близько десятка людей, зокрема й дітей. Але остаточну відповідь дасть лише антропологічний аналіз та дальші дослідження».
Крипта розграбована вщент – на підлозі немає навіть цегли, стверджує керівник експедиції. «За описами, вхід до самої крипти був прикритий масивною плитою з червоного мармуру з вигравіюваним гербом роду».
Тепер пам’ятка повністю досліджена, тож наступного року археологи планують узятися за дослідження наступних об’єктів на території замкової церкви.
Володимир Мойжес каже, що адміністрація музею планує законсервувати мури крипти. «Склепіння зруйновані, але їх контури простежуються, чітко видно вхід. Тому засипати ці приміщення ми не будемо – їх планують закрити від впливу зовнішніх чинників й підготувати до консервації. А от бокову наву ми дослідили й будемо засипати землею для збереження наступним поколінням».