Студенти-історики опановували ранньомодерну історію Закарпаття серед експонатів Ужгородського замку

Навчальну екскурсію запланували в межах семестрових курсів, зокрема дисципліни «Ранньмодерна історія України», яку забезпечує на факультеті доцент Віктор Кічера. Тож студенти засвоювали матеріал не тільки теоретично, а й практично – на власні очі. Акцент було зроблено на вивчення історії краю цього періоду. Студенти зазирнули в кожен куточок бастіону: побачили експонати, статуї, археологічні артефакти, зображення очільників замку, помилувалися флорою парку, почули багато нової інформації, що переплітається з історією нашої Батьківщини. Екскурсоводка музею дуже гарно розповіла про історію замкової споруди, її власників і головні події минулого краю. Не оминули й історію замкової церкви, котра відома тим, що в ній 24 квітня 1646 р. відбулася Ужгородська унія, котра стала знаковою подією у поєднанні Церков і стала основою сучасної Мукачівської греко-католицької єпархії. До речі, саму замкову церкву досліджували археологи нашого факультету, зокрема доцент Володимир Мойжес. До слова, на факультеті ближчим часом буде відкрито вищі історико-богословські студії бакалаврського рівня.

«Як майбутні історики, ми повинні пізнавати нашу історію, зокрема історію Срібної Землі, яка сповнена численними подіями, багата на визначні місця, що притягує всі народи», – ця думка об’єднала юних екскурсантів. Неабияку увагу студенти звернули на експозиції відділу «Закарпаття у період VIII – початку ХХ століть», де оглянули рукописи, грамоти, листи, предмети побуту, зброю, герби комітатів, що існували на території Закарпатта, – Ужанського, Боржавского, Угочанського та найпізнішого Мармороського. Комітатські герби з’явилися після видання закону Державного зібрання (сейму) Угорщини 1550 року. Марамороськяй комітат був створений лише в XIV столітті. Старого герба, очевидно, нема, бо коли видавався закон 1550 року, Мараморош входив не до складу Угорщини, а до складу Трансільванського князівства.

Наступними стали оглядини відділу «З історії духовної культури Закарпаття XVII –початку XX століть». При володарюванні Яноша Х Другета розбудовується освіта та культура, яка формувала майбутню еліту краю.
Студенти ознайомилися також із семінарійним етапом в історії замку, котрий у добу Марії-Терезії був облаштований під греко-католицьку семінарію. Настінні розписи каплиці вразили вишуканістю, сакральністю. Інтер’єр кімнат, світлих коридорів замку немов переносив у минулі століття.

Неможливо не згадати й експозицію зброї, серед якої – шабля короля Стефана Баторія, котрий був одним із покровителів козацтва. На зброї латиною викарбувано ранньомодерне гасло: «Успіх дарує Бог – але перемогу здобуваємо самі». Цей девіз актуальний і сьогодні, коли сучасна московія, як і колись, у добу козацтва, веде повномасштабну війну проти України та її народу, а сучасні козаки у лавах Збройних сил успішно боронять державу від ворогів.

Саме завдяки захисникам сучасної України студенти разом із працівниками Ужгородського університету й Закарпатського краєзнавчого музею спростували давню латинську приказку «Inter arma tacent musae» («Коли зброя гримить – муза мовчить»). Наперекір цьому й завдяки ЗСУ студенти за підтримки викладачів університету та співробітників музею в особі Ольги Шумовської мали і мають змогу відвідувати музей і здобувати знання з історії, що необхідні для професійного зростання.