Декан біофаку Ярослава Гасинець: «У природи можна вчитися завжди»

«Наш факультет є одним із найперших, заснованих  в УжНУ, – почав працювати з 1945 року, – розповідає пані Гасинець. – Нині маємо багато спрямувань, динамічно розвиваємося. Наприклад, одна з найпопулярніших біогалузей у світі – генетика, яку ми розвиваємо, співпрацюючи, зокрема, з нашим випускником Тарасом Олексиком, який є директором Карибського геномного центру. Днями він повернувся в Ужгород і має кілька запланованих лекцій для студентів, котрі бажають ознайомитися з сучасними тенденціями у цьому напрямі». Крім того, на факультеті успішно розвиваються прикладні галузі, які є запитаними в народному господарстві краю, а саме: репродуктологія, агрономія, фітосанітарія, ландшафтна архітектура, рибне господарство тощо.

Довідкова інформація

Для вступу на всі спеціальності біологічного факультету треба подати сертифікати ЗНО з української мови та літератури, біології, хімії/ іноземної мови/ математики.

Нині на біофаку готують фахівців за спеціальностями «Біологія», «Середня освіта (біологія та здоров’я людини)», «Садівництво та виноградарство». В процесі навчання студенти мають можливість спеціалізуватися, обираючи вужчі дисципліни – ботаніку, зоологію, фізіологію рослин, ентомологію, біоекологію та мікробіологію тощо.

Разом із тим, окрім безперечно важливої теорії, студенти здобувають потрібні навички у рамках цілої низки практик, у тому числі на біологічній базі в селі Колочаві (Міжгірський район), а також в інших природоохоронних установах Карпатського регіону.

Біологічний факультет тісно співпрацює з багатьма науковими та освітніми міжнародними установами, що дає можливість обмінюватися досвідом й ефективно впроваджувати наукові розробки в народне господарство. Найкращим студентам випадає нагода навчатися за обміном у Словаччині, Литві, Польщі, Угорщині, Румунії, США тощо.

Щодо працевлаштування, то фахівці з дипломом біолога й агронома працюють в освітніх закладах різного рівня, діагностичних лабораторіях, установах природнозаповідного фонду, підприємствах лісогосподарського комплексу, фітосанітарних службах, системі зеленого будівництва, структурах агропромислового комплексу, установах з контролю якості продукції рослинництва і тваринництва.

«Наші ембріологи навіть оволоділи методиками штучного запліднення і є запитаними в репродуктологічних клініках», – ділиться Ярослава Гасинець.

Звичайно, не можна стверджувати, що є більш чи менш важливі науки для людства. Та навряд чи хтось заперечуватиме той факт, що біологія серед них посідає чільне місце – недарма XXI століття називають століттям біології. Тож якщо відчуваєш у собі потенціал і прагнеш змінювати людство, не гай часу – вступай на біологічний факультет.