День матері на філологічному факультеті відзначали поезією й піснею

Академнаставниці, академмами доцентки кафедри української мови Вероніка Баньоі, Наталія Венжинович та Анастасія Вегеш допомагали дівчатам підготувати вечір поезії. Запросили студентки і своїх матусь, тому декламація стала більш зворушливою, час від часу в очах філологинь можна було побачити сльози. Радували гостей і піснями «Мамо, мамочко моя» та «Дорогій матусі», а насамкінець переглянули відео, яке розчулило усіх.

«Почуття переповнюють…У кожної дитини є два крила: ліве – мама, а праве – батько. Ми летимо повноцінно тоді, коли обидва крила сильні. Незалежно від того, як складається наше життя, ці крила завжди є. Не важливо, де тепер батьки, вони завжди надають підтримку, і наше сьогоднішнє свято – доказ цього. Мине зовсім трохи часу, і доведеться ставати такими ж, і вам потрібно буде давати підтримку. Я дуже дякую матерям, які прийшли, колегам-«матусям» першокурсниць. Нехай усі сльози, які лилися сьогодні з очей, вимивають усе наносне, непотрібне, хай наші серця будуть чистими й дарують світові любов», – з такими словами підтримки звернулася до присутніх мама філологічного факультету Галина Шумицька.

Відвідав захід і завідувач кафедри української мови Іван Сабадош, який додав кілька слів від чоловіцтва факультету: «Хоч скільки років би ви мали, маму будете згадувати якнайкраще. Друзів може бути багато, але єдиний вірний друг – це мама, вона вас ніколи не зрадить. Завжди йдіть до неї, хочи де б ви були, з усякої нагоди, йдіть з кінця світу, коли їй погано і коли добре. Будете старшими, все одно йдіть і говоріть із нею! Завжди до матері спішіть, вона вам завжди рада!».