Учасники курсів перекваліфікації військовослужбовців і членів їх сімей «Україна-Норвегія» – не з лякливих. Хоч для більшості з них онлайн-навчання стало ще тим випробуванням (адже деякі з технікою «на ви»), усі завдання подолали гідно.
«Щойно в Україні послабили карантин, ми поволі повернулися до очного навчання, щоб учасники й викладачі спілкувалися між собою – це важливий елемент соціальної адаптації. Перед завершенням курсів відбувається свого роду випускний іспит – захист проєктів або бізнес-планів, над яким працюють упродовж навчання, – розповідає координаторка проєкту від ГО «Наше рідне Закарпаття» Ольга Костянець. – Приємно, що навіть ті, хто не вірив у свої сили спочатку, врешті представили чудові проєкти – мабуть, це і є одна з тих цінностей, які дають наші курси перекваліфікації».
Оскільки через карантинні обмеження екскурсійна складова курсів суттєво скоротилася, то надолужували це при кожній зручній нагоді. Так, напередодні провели онлайн-екскурсію ужгородськими картами. А вже згодом відбулася жива екскурсія скансеном.
«На таких екскурсіях ми роздаємо локації і кожен розповідає про свій об’єкт, який детально вивчає. Таким чином виходить дізнатися більше цікавих і часто неочікуваних фактів про Ужгород та Закарпаття», – пояснює Ольга Костянець.
Екскурсія скансеном була особливою. Учасники розповідали про музейні експонати – корчму, школу, каплицю, хати – а їхні розповіді цікавими фактами доповнював туризмознавець Федір Шандор. На фініші ж випускників уже чекали дипломи від Ужгородського національного університету і норвезького університету Nord, а також сертифікати про завершення навчання.
Координатор проєкту від УжНУ професор Федір Шандор каже: «Цього року випуск у нас справді незвичний. Вперше маємо зовсім іншу тематику і освітню програму – навчання інноваційного підприємництва. Вперше ми навчалися онлайн – звісно, цьому посприяв карантин. Але це теж елемент інновацій. Вперше ні в навчальному процесі, ні на самому випуску (знову ж таки – через карантин) у нас не було безпосереднього спілкування з норвезькими партнерами. Та й, зрештою, випуск на вулиці ми теж влаштовуємо вперше. Добре це чи погано – покаже життя. Але це корисний досвід. І він однозначно сприяє пристосуванню до життя в нових реаліях. А це те, для чого існують ці курси».
Випускниця Олена Петраш навчанням залишилася задоволена, каже: «Найбільшим випробуванням цих курсів для мене стало навчання в режимі онлайн. Це мій перший досвід спілкування і навчання в такому форматі. Найскладніше було опанувати користування соцмережами з мобільного телефона. Не завжди мій телефон таке витримував. Але наприкінці навіть змогла провести екскурсію у прямому ефірі – значить, вдалося трохи ближче потоваришувати з технікою. Я люблю постійно навчатися. А це навчання особливим зробили люди і подорожі. Особливо задоволена, що взяла участь у рафтингу. А наші домашні завдання – власноруч виготовлений мед із кульбаб, варення з троянди, напій з бузини, миловаріння, розпис на камінцях – все це мені дало новий досвід і було цікавим та корисним».
Наступний набір курсів перекваліфікації військовослужбовців Україна-Норвегія планують восени. Тож якщо ви або ваші близькі чи друзі хочуть змінити своє життя після військового досвіду – не проґавте шанс!