Новим мовним омбудсменом став син знаного випускника філфаку УжНУ
Уповноваженим із захисту державної мови Кабмін призначив Тараса Кременя, батько якого – Дмитро Кремінь – відомий український поет (родом із Іршавщини), лауреат Шевченківської премії
Серед кандидатів також були:
- Світлана Бронікова (від Мінкульту),
- Святослав Літинський (від Мін’юсту).
Що відомо про Тараса Кременя?
«Я корінний миколаївець, народився тут в 1978 році, за дипломом я вчитель української та іноземної мови, кандидат наук, доцент, докторант. (Додамо, що батько Тараса – Дмитро Кремінь – відомий український поет (родом із Іршавщини), лауреат Шевченківської премії, 1975 року закінчив філологічний факультет Ужгородського університету й після розподілу поїхав працювати на Миколаївщину. У травні, нагадаємо, минув рік, як відомий письменник пішов у позасвіти. – Ред.)
Все своє життя я присвятив викладанню української літератури», – розповів про себе Кремінь під час засідання Кабміну 1 липня.
Був депутатом Миколаївської облради, працював у профільній комісії з питань освіти і науки. 2014 року очолив Миколаївську облраду.
«На цій посаді я зробив все необхідне від мене залежне і від нашої громади для того, щоб підняти рівень державної мови, щоб підпищити рівень книовидання, книгорозповсюдження», – додав кандидат.
З 2014 до 2019-го – народний депутат України, очолював підкомітет з питань середньої і загальної освіти,
«Є автором приблизно 60 законодавчих ініціатив, серед яких – закон про освіту закон про забезпечення функціонування української мови як державної», – розповів Кремінь.
Що пропонує новообраний мовний омбудсмен:
Україні потрібна Державна програма сприяння опануванню державної мови.
«Я бачу це у тому, що треба максимально сприяти її поширенню і розповсюдженню реалізації творчих ініціатив, обов’язкове започаткування безкоштовних курсів з вивчення української.
Така практика в багатьох регіонах є. Це так звані волонтерські курси, але я думаю, що тут з боку держави повинна бути максимальна підтримка.
Крім всього іншого, це співпраця з закладами освіти і науки, бо я вважаю, що там повинна розвиватися українська мова, захищатися і вивчатися», – пояснив Кремінь.
Підотовка пропозицій щодо забезпечення ефективної реалізації держполітики у сфері мови.
«Це не тільки законодавча пропозиція, а це і реалізація і моніторинг тих державних програм, які направлені на розвиток, підтримку і максимальне поширення української мови як державної», – додав кандидат.
Розгляд скарг щодо дотримання вимог законодавства про державну мову.
«Я думаю, що тільки консолідовано, толерантно, культурно, чесно, об’єктивно ми повинні захистити цю мову», – сказав Кремінь.
Нагадаємо, посаду мовного омбудсмена запровадили після набуття чинності закону про мову.
Першою мовною омбудсменкою стала Тетяна Монахова, але через пів року пішла з посади, оскільки, за її словами, без секретаріату, який тоді так і не створили, вона була безсила.
«Мені дуже прикро, що пані Монахова, яка була обрана на цю посаду достатньо давно, не змогла повною мірою приступити до виконання своїх обов’язків.
До цього питання повернемося найближчим часом, так щоб ця установа запрацювала повною мірою», – каже Ткаченко.
Ще до призначення Ткаченка на посаду Мінкульт та Мін’юст подали кандидатуру Святослава Літинського, який активно захищає українську мову у суді.
Згодом з’явилася кандидатура Тараса Кременя. Їх обох підтримують мовні активісти.
Ткаченко мав зустрітися з обома кандидатами. Літинський підтверджує «Українській правді. Життя», що зустріч відбулася і, на його думку, була конструктивною.
Але кандидатуру активіста Мінкульт відкликав.