Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Хроніка розвитку вищої освіти на Закарпатті

Ретроспективний огляд вирішальних подій, що мали вплив на становлення вищої освіти на Закарпатті, спеціально для Медіацентру допоміг виконати історик, археолог і краєзнавець Йосип Кобаль

0 197
У жовтні цього року свій 75-й день народження відзначить Ужгородський національний університет. Далекого 1945 р. він став першим вищим навчальним закладом світського типу на Закарпатті, із можливістю здобуття різних професій. Утім традиції вищої освіти у нашому краї значно давніші, сягають щонайменше XVIII ст. – періоду заснування богословської семінарії в Мукачеві та Ужгороді. А культурні й освітні передумови для університету склалися у XIV–XVIІ ст., коли на Закарпатті з’явилися перші школи і середні навчальні заклади.

Ретроспективний огляд вирішальних подій, що мали вплив на становлення вищої освіти, допоміг здійснити історик, археолог і краєзнавець Йосип Кобаль. Далі – його пряма мова.

Писемність дохристиянського періоду, середньовічні школа і бібліотека

Фрагмент посудини із загадковим надписом із Осою
Фрагмент посудини із загадковим надписом із Осою

– Перші сліди писемності на Закарпатті засвідчені ще в епоху скіфських впливів (7–3 ст. до н.е.). У селі Осій видатний письменник, етнограф, археолог Федір Потушняк знайшов на фрагменті посудини, давністю близько 2,5 тис. років, писемні знаки, котрі розшифрувати досі не вдалося. На окремих глиняних виробах цього часу також збереглися знаки, пов’язані із загробним життям, та букви грецького алфавіту. Все це свідчить про те, що населення сучасної території Закарпаття вже 2,5 тис. років тому було знайоме з писемністю.

Однак справжня писемність виникла в епоху Середньовіччя, коли Закарпаття входило до Угорського королівства. У той час провідниками і носіями освіти були переважно монахи, католицький клір. Найдавнішою згадкою про існування школи на території сучасного Закарпаття, зокрема в Ужгороді, є повідомлення 1399 року. У ньому ректор (керівник) Іван цієї школи просить повернути книгу, яку його брат Андрій (парох ужгородської католицької церкви) свого часу віддав під заставу у 16 динарів. Де була перша школа – невідомо. Але тут варто згадати, що католицька церква тодішнього Ужгорода стояла на Замковій горі ще з ХІІІ століття. У XIV столітті Другети заснували в місті монастир ордену павлікіанців, де теж теоретично могла розміщуватися церковна школа. Утім точних відомостей про це немає.

Монастир василіан в Ужгороді, біля якого міг стояти павлікіанський монастир
Монастир василіан в Ужгороді, біля якого міг стояти павлікіанський монастир

Про високий рівень середньовічної культури на Закарпатті свідчить і така пам’ятка, як Королевське Євангеліє, написане в 1401 році. Уже в цей час існували монастирі в Мукачеві і в Грушові. Дуже імовірно, що при цих монастирях були власні невеликі бібліотеки і, можливо, там велося якесь навчання. Поширеність освіти підтверджує і той факт, що лектором (людиною, яка читала книги) угорського короля та імператора Священної Римської імперії Сигізмунда був виходець із нашого краю Степан Білкеї. А Микола Орос з Ужанського комітату у 1412 р. навчався у Віденському університеті.

Отже, бібліотечна і шкільна справа на Закарпатті розвивається не з 1945 року, як із року в рік відзначають на Закарпатті, – її початки сягають XIV ст.

Становлення середньої освіти на території сучасного Закарпаття

Процес виникнення церковних шкіл у багатьох населених пунктах сучасного Закарпаття посилився у XVI столітті, коли розпочалася Реформація і при реформатських приходах, як правило, організовувалися й відповідні навчальні заклади. Уже в цей час вихідці з нашого краю навчалися в багатьох університетах Європи. Відомо, що власник Мукачівського замку Гашпар Магочі у 1570-х рр. фінансував навчання вихідців із Березького комітату у Віттенберзькому і Гейдельберзькому університетах Німеччини.

Новий етап розвитку місцевої освіти розпочався в XVII ст., коли в Ужгороді заснували перший середній навчальний заклад – гімназію ордену єзуїтів. Цьому передували важливі події. Так, власник Ужгородської домінії, наджупан Ужанського комітату Юрій Другет у 1613 році заснував в місті Гуменне єзуїтську колегію (монастир). У 1615 році ще раз підтвердив свою засновчу грамоту, доповнив її новими пунктами і мріяв перевести колегію в Ужгород. Це здійснив у 1640 р. його син Янош Х Другет. Він видав свою грамоту угорською мовою для єзуїтської колегії, у якій згадував і 7-класну гімназію. Із 1646 року ця колегія і гімназія вже працювала. Тож названа дата може вважатися часом виникнення середньої освіти на території Закарпаття.

(Фрагмент засновчої грамоти від 31 липня 1640 р.
«… Ми…обіцяли побудувати … у нашому власному місті Унґварі підхожу до нашої значущості і графського достоїнства та честі колегію, у якій, окрім каплиці, бібліотеки, кухні, комори, підвалу, трапезни, гардеробу, зимової кімнати для відпочинку, кімнати для хворих, аптеки та інших подібних будинків; для 24 монахів, кожному окрему [келію], щоб просторо проживали; разом із семикласною школою і зверх того одну велику аудиторію, щоб вона служила як для щотижневого практикування поетів та ораторів, так інколи і для диспутів, і для гри доброчесних дотепних комедій…»).

Цікаво, що для заснування єзуїтської колегії, а також цієї гімназії Юрій Другет свого часу дістав дозвіл від самого Папи Римського.

Парк перед резиденцією Мукачівського греко-католицького єпископа, де стояла будівля першої гімназії на Закарпатті
Парк перед резиденцією Мукачівського греко-католицького єпископа, де стояла будівля першої гімназії на Закарпатті

До речі, напередодні Революції Гідності в УжНУ переглядали історію університету й датою його заснування прийняли 1615 рік. Утім засновча грамота єзуїтської колегії в Гуменному, звичайно, не може вважатися датою заснування УжНУ, оскільки при колегії діяв тільки середній навчальний заклад. І жодного стосунку до вишу ця гімназія не мала. Притому слід зауважити, що тривалий час ужгородська гімназія Другетів була єдиним середнім навчальним закладом на території нашого краю. Її будівля містилася у парку перед сучасною резиденцією єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії.

Започаткування вищої освіти

Монастир василіан у Мукачеві, де знаходилася перша греко-католицька богословська семінарія
Монастир василіан у Мукачеві, де знаходилася перша греко-католицька богословська семінарія

Перший вищий навчальний заклад на Закарпатті – богословська семінарія – з’явився ще в першій половині XVIII ст. У 1747 р. біля монастирської церкви греко-католицького монастиря ордену василіян у Мукачеві відкрилася богословська семінарія (заснована ще в 1744 р.). До її заснування доклався єпископ Михайло Ольшавський. Першим викладачем семінарії став Юрій Черський. До 1778 р. семінарія успішно діяла у Мукачівському василіянському монастирі.

Організація і створення умов для діяльності богословської семінарії в Ужгороді пов’язані вже з іменем єпископа Андрія Бачинського та австрійської імператриці Марії Терезії. В 1775 році Марія Терезія передала Мукачівській греко-католицькій єпархії під резиденцію колишню єзуїтську колегію, а для богословської семінарії в 1776 р. – Ужгородський середньовічний замок. Підготовчі роботи для переведення семінарії з Мукачева в Ужгород затяглися на три роки. За цей час у замку провели значні перебудови, щоб пристосувати його до проживання семінаристів, викладачів та освітнього процесу. Тому семінарія офіційно відкрилася 3 грудня 1778 року. Марія Терезія подбала і про фінансове забезпечення семінарії: це стипендії для 60 студентів, зарплата для 5 професорів. У цій семінарії навчалися такі відомі особистості, як Василь Довгович, Олександр Духнович, Августин Волошин та інші.

Отже, якщо говорити про заснування вищої освіти на території сучасного Закарпаття, то відправною точкою можемо взяти або 1747 рік, або 3 грудня 1778 р. Варто зауважити, що в системі освіти Австрійської імперії того часу подібні богословські семінарії належали до закладів вищої освіти. Після відкриття семінарії колишня єзуїтська гімназія Другетів продовжила своє існування тільки вже в іншому місці – де нині міститься Ужгородський торговельно-економічний коледж КНТЕУ. У кінці ХІХ ст. гімназія перейшла в нову будівлю на тепереішній площі Корятовича – сучасний хімічний факультет УжНУ.

Третя будівля Ужгородської гімназії Другетів
Третя будівля Ужгородської гімназії Другетів

Таким чином, правонаступницею Ужгородської єзуїтської гімназії стала Ужгородська королівська гімназія ім. Другетів, яка проіснувала до радянського часу як середній освітній заклад.

Спроби заснування університету всередині ХІХ – перших десятиліттях ХХ ст.

У часи буржуазної революції в Угорщині (1848–1849 рр.) у громадських і політичних діячів з’явилися ідеї створення в нашому краї вищого навчального закладу світського характеру. Один із них – Адольф Добрянський і пов’язані з ним люди – наприкінці 1849 р. добилися створення окремого національного округу, до якого входили території Ужанського, Березького, Угочанського і Марамороського комітатів, у яких більшість населення становили українці. Але такий округ проіснував всього близько 5 місяців, до березня 1850 р., і реалізувати ідею створення окремого університету, звичайно, не вдалося. Зате вихідці із Закарпаття дістали можливість вступати до Львівського університету у Галичині, яка також була частиною Австрійської імперії.

Вхід до Ужгородського замку, де діяла ужгородська богословська семінарія
Вхід до Ужгородського замку, де діяла ужгородська богословська семінарія

Коли територія сучасного Закарпаття була включена до складу Чехословацької республіки під назвою Підкарпатська Русь, у питаннях культури, освіти автономне утворення здобуло широкі повноваження. Виношувалися ідеї створення в Ужгороді окремого університету, але чехословацька влада вважала, що необхідних умов для цього в Ужгороді немає. Очевидно, враховували політичний підтекст цієї справи. Тож єдиним вищим навчальним закладом залишалася Ужгородська богословська семінарія. А тогочасна молодь дістала можливість навчатися і у світських вишах Чехословаччини (Праги, Братислави, Брно) та інших країн Європи.

У роки Другої світової війни організація університету на території сучасного Закарпаття не передбачалася. Жителі краю здобували освіту переважно у вишах Угорщини.

Радянський період і відкриття Ужгородського державного університету

Новий етап розвитку вищої освіти Закарпаття настав після Другої світової війни. Наприкінці жовтня 1944 року радянські війська зайняли територію сучасного Закарпаття. Швидкими темпами почали створюватися місцеві органи влади, народні комітети. І вже 19 листопада 1944 року на першій конференції комуністів краю було висловлено побажання створити в Ужгороді університет, щоб виховувати народну інтелігенцію. Як казав пізніше Перший секретар Комуністичної партії Закарпатської України Іван Туряниця: «щоб більше ніколи нашому народові не потрібно було йти вчитися до Будапешта чи Праги».

Хроніка розвитку вищої освіти на Закарпатті26 листопада 1944 року відбувся з’їзд народних комітетів, на якому прийняли рішення приєднати Закарпатську Україну до Радянської України. Однак тут виникає певна юридична проблема. Річ у тім, що згідно з домовленостями союзних держав, які воювали проти гітлерівської коаліції, після закінчення війни мирне врегулювання передбачало повернення всіх кордонів у Європі до часу 1938 р. А на 1938 р. сучасна територія Закарпаття входила до складу Чехословацької держави як Підкарпатська Русь. Тож офіційно радянські війська прийшли на територію Чехословацької держави. І на той час, коли приймалися перші рішення про створення університету, наш край де-юре належав Чехословацькій державі, а де-факто – входив у зону, яку зайняли радянські війська.

29 червня 1945 року СРСР і Чехословацька Республіка уклали договір, за яким колишня територія Підкарпатської Русі виходила зі складу Чехословаччини і входила до складу СРСР. Утім ратифікація цього договору парламентами двох країн відбулася 22 листопада 1945 р. (Чехословаччина) і 27 листопада 1945 р. (СРСР). Після цього настали і юридичні умови.

Тим часом підготовка до відкриття УжДУ тривала. Були прийняті відповідні постанови місцевих органів влади. Спочатку університет повинен був називатися Університетом Закарпатської України, але зрештою зупинилися на менш політичній назві – Ужгородський державний університет. Хоч в архівних документах початку 1946 р. фігурують і назви Закарпатський державний університет, Закарпатський університет. Уже 20 липня 1945 р. було прийняте спільне рішення Народної ради Закарпатської України та ЦК Комуністичної партії Закарпатської України про створення в Ужгороді державного університету. У першому пункті цього документа зазначалося: створити в Ужгороді закарпатоукраїнський університет. А навчання розпочати 1 жовтня 1945 р. Утім датою заснування вважається 18 жовтня 1945 р. У цей день уряд УРСР та Центральний комітет Компартії України (б) прийняли спільну постанову «Про відкриття державного університету в м. Ужгороді». Тобто заснування УжДУ відбулося в час, коли територія нинішнього Закарпаття називалася Закарпатська Україна, а її юридичний статус остаточно не був вирішений, адже ратифікація радянсько-чехословацького договору обома сторонами відбулася тільки наприкінці листопада 1945 р.

Варто додати, що до 1947 р. в Ужгороді продовжувала діяти й Ужгородська богословська семінарія. Хоч у 1944 р. семінаристів витіснили із замку військові, однак навесні 1945 р. єпископу Ромжі вдалося добитися виділення для семінаристів одного крила замку і там продовжити роботу закладу. Невдовзі військові зайняли весь замок і семінаристів перевели в гуртожиток на Капітульній. Утім і звідти семінарія була змушена переїхати. В останні дні існування закладу навчання тривало в єпископській резиденції. В лютому 1947 р. семінарія перестала існувати. А в 1949 р. греко-католицьку церкву на Закарпатті заборонили повністю.

Таким чином, протягом 1945–1947 рр. в Ужгороді діяли два виші. Один старий, духовний, – богословська семінарія, а інший світський, радянського типу, – УжДУ. У боротьбі старого з новим перемогу здобув новий, заснований на абсолютно інших духовних та ідеологічних засадах. Проте значну частину матеріальної бази колишньої Мукачівської греко-католицької єпархії університет перебрав. І це стосувалося не тільки численних будівель, а й духовної спадщини – як-от бібліотеки єзуїтів, книгозбірні Бачинського, які на цей час вже нараховували понад 20 тисяч томів дуже цінних книг.

Щодо перших років існування УжДУ, відомо, що в 1945 році його відкрили з чотирма факультетами: історичним, філологічним, біологічним і медичним. На ІІІ квартал 1945 р. для організації навчального процесу було виділено з місцевого бюджету 5 мільйонів пенге (у цей час на Закарпатті були в обігу три різні валюти: угорські пенге, чехословацька крона і радянські рублі). Для забезпечення освітнього процесу потрібні були відповідні фахівці, приміщення, тобто повноцінне матеріально-технічне і кадрове забезпечення. У рік заснування вишу всього було недостатньо, тому слухачі підготовчих курсів розпочинали навчання у приміщенні гімназії Другетів. Терміни відкриття навчального корпусу, студентського гуртожитка кілька разів переносили. В архівних документах причинами цього називали невиконання зобов’язань перед університетом як республіканськими, як і місцевими організаціями. Ішлося про недостатнє забезпечення книгами, технікою, приміщенням, меблями, дровами, автотранспортом, а також квартирами для приїжджих викладачів і навіть взуттям та одягом професорсько-викладацького складу та студентів.

Незважаючи на суттєві труднощі перших років організації навчального процесу, університет доволі стрімко розвивався, мав хорошу підтримку влади, оскільки був кузнею кадрів для багатьох державних структур, та допомагав вирішувати ідеологічні завдання. Однак це не применшує його важливості в розвитку нашого краю. Упродовж багатьох років університет був єдиним вишем крайньої західної області України. Утім не варто забувати, що передували йому не менш значущі навчальні заклади, які також відіграли важливу роль у становленні вищої освіти на Закарпатті.

Підготувала Наталія Толочко
Фото з сайтів «Old Ungvar», «Unsplash.com», «Osbm.org.uа»

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.