Перші на Закарпатті екскурсії з сурдоперекладом готує студентка УжНУ Мирослава Якима і гід Макс Адаменко
Стартувати планують після Великодня пізнавальною прогулянкою для представників закарпатської філії Українського товариства глухих
«Я виросла у Мукачеві й неодноразово відвідувала екскурсії місцевих гідів, зокрема й Максима Адаменка. Мабуть, саме ці люди надихнули мене вступити на туризм. Хоч я завжди відчувала, що хочу стати екскурсоводом»,— розповідає Мирослава.
Уже будучи студенткою УжНУ, Мирослава звернулася до пана Адаменка по практичні поради з екскурсоводства: де знаходити цікавий матеріал, як поводитися з туристами тощо. Гід запросив дівчину на екскурсію, а після неї поділився досвідом.
«Максим розповідав мені про роботу екскурсовода, і якось у розмові я сказала, що знаю жестову мову, — так зародилася ідея створити екскурсії з сурдоперекладом».
Про потреби людей, які не чують, дівчина знає не з чуток: «Мої батьки з дитинства позбавлені слуху, і я ділилася з ними цікавою інформацією, про яку дізнавалася. Я люблю комунікувати, подобається розповідати людям щось нове. А люди, які мають проблеми зі слухом, прагнуть до інформації ще більше: я бачу це не лише на прикладі своїх батьків, а й їхніх друзів. Багато слів, якими ми користуємося у повсякденні, незрозумілі для них, тому доводиться спрощувати, пояснювати описовими конструкціями. Через це черпати інформацію з друкованих джерел вони теж не завжди можуть. А екскурсії цікаві людям тим, що гід завжди розповість більше, зверне увагу на деталі, поділиться легендами чи цікавими фактами».
Спільно Максим і Мирослава вже записали перше відео, де показали й розповіли про визначні місця Мукачева. У планах — низка таких роликів і перша екскурсія з синхронним сурдоперекладом.
Досвід синхронного перекладу студентка теж має: ще під час навчання у школі допомагала з перекладом телепередачі на одному з місцевих каналів, а крім того, і тепер щонеділі перекладає жестовою мовою богослужіння в церкві, яку відвідує з батьками.
«До нашої церкви на богослужіння постійно приходить близько 5 людей із вадами слуху, на свята буває й до 15. Тепер до нас доєдналися ще троє нечуючих — з внутрішньо переміщених осіб. Хочу допомогти їм мати такий же доступ до інформації й послуг, який мають інші люди».
Першу екскурсію планують провести після Великодня для представників закарпатської філії Українського товариства глухих.
У майбутньому Мирослава планує створювати власні туристичні маршрути й супроводжувати їх перекладом жестовою мовою.