На філфаку УжНУ презентували «Лепту біблійної мудрості»

Результат роботи – словник у двох томах (за загальною редакцією Є. Іванова, В. Мокієнка, Д. Балакової, Х. Вальтера). Колектив авторів працював із біблійними висловами, популярними в побутовому мовленні різних народів. Видання підготували в рамках міжнародного наукового проекту European Dictionary Biblicisms, до якого долучилося 20 фахівців. Із-поміж них – 6 членів Фразеологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів із 15 країн: Вірменії, Білорусі, Німеччини, Грузії, Італії, Іспанії, Польщі, Македонії, Росії, Сербії, Словаччини, Словенії, Хорватії, Чехії та, звісно, України.

Невипадково деканеса філфаку Галина Шумицька зазначила: «Серед співавторів є наша колега, уже доктор філологічних наук (нещодавно захистила дисертацію), заступниця декана з наукової роботи Наталія Венжинович, що особливо приємно. У словнику подано переклад фразеологізмів, джерелом походження яких є Біблія, вісімнадцятьма мовами. А найбільший, на мою думку, позитив видання в тому, що серед тих 18 мов із-поміж 10 слов’янських є українська, репрезентована на високому рівні. І це справді важливо. Зокрема, з огляду на міжнародний статус комісії».

«Лепта біблійної мудрості – 2019» є своєрідним (і значно масштабнішим!) продовженням однойменного видання тематичних крилатих висловів і афоризмів шістьма мовами (російською, англійською, білоруською, німецькою, словацькою та українською), яке побачило світ у 2014 році. Іще під час факультетської презентації першої такої ластівки виникла ідея піти далі: збільшити кількість мов. Стали писати науковці з різних країн… І результат – нове видання!

Мета словника, як зазначено в передмові, дати системний та комплексний лінгвістичний опис найвідоміших біблійних висловів. У праці зіставлено відповідні одиниці як у слов’янських, так і в неслов’янських мовах.

Про принципи відбору фразеологізмів розповіла Наталія Венжинович: «Це була важка робота. Ми радилися командою: особисто або онлайн, які саме вислови взяти до уваги. Вирішили орієнтуватися на популярність, частоту вживання відповідних одиниць. Також ми конкретизували значення цих стійких висловів, аби молодь і не тільки молодь могла грамотно використовувати їх як в усному мовленні, так і на письмі».

Оцінити працю з погляду церковного сприйняття запросили отця Василя Пітру з Ужгородської греко-католицької богословської академії ім. Блаженного Теодора Ромжі. Гість розповів: «Я ознайомився з пропонованим словником і можу сказати: сам дізнався чимало цікавого. У буденному житті ми користуємося певними висловами й навіть не знаємо їхнього походження. Не задумуємося, звідки та мудрість. Моя участь у заході – трохи привідкрити ось це джерело, Біблію».

На презентації нового словника виступили, зокрема, і другокурсниці українського відділення Марія Воєводіна, Марія Сакаль, Марія Партика, Руслана Федорова, Тетяна Савко, Антоніна Шипова, котрі під відповідну музику зачитували уривки з біблійних текстів. А студентка-україністка I курсу Антоніна Кречко продекламувала власний вірш, на який дівчину напередодні заходу надихнула сакральна тематика.

Наклад словника невеликий – 200 примірників. Утім згодом він буде доступним в онлайн-режимі. Студенти філфаку радіють виходу такого видання. Ось, наприклад, майбутня журналістка Вікторія Кенідра зауважила: «Використання фразеологізмів важливе для медійників. Щонайменше – ці вислови допомагають уникати невиправданих повторів. Крім того, збагачують наше мовлення: як професійне, так і повсякденне».