ФСН першим приєднався до проєкту «Народний дрон» і передає естафету колегам в УжНУ
«Соціальний працівник», а за ним «Політолог», «Філософ», «Психолог» і «Педагог» незабаром «полетять» на фронт виконувати завдання з розвідки й нищення ворожої техніки
Йдеться про інженерний курс, який навчає буквально в домашніх умовах зібрати 7-дюймовий FPV-дрон. Зібраний безпілотник проходить перевірку якості збірки й випробування з вагою інструкторами Victory Drones. Якщо тест успішний — його передають військовим. «FPV-дрони стали ґеймченджерами в цій війні. Долучайтеся до проєкту — і будьте залученими до перемоги», — наголосив Федоров.
Науковці УжНУ доєдналися до проєкту «Народний дрон». Ініціативу започатковали на факультеті суспільних наук. Кафедра соціології та соціальної роботи, яку очолює «професор з окопу» Федір Шандор, першою задонатила кошти на виготовлення дрона під назвою «Соціальний працівник». Декан факультету професор Юрій Остапець на власному прикладі заохотив підтримати ідею всі кафедри підрозділу.
Викладачі зібрали кошти на мастгев інструменти й матеріали, які треба було придбати, і тепер на робочому столі провідного інженера факультету, старшого викладача кафедри соціології та соціальної роботи Сергія Тополянського вже 5 таких красенів – крім «Соціального працівника», також «Політолог», «Філософ», «Психолог» та «Педагог». Ось такі реалії воєнного часу. Зовні вони ніби іграшкові, але, за словами Федора Шандора, кожен з них спроможний знищити ворожий танк. Переважно така «пташка» виконує дві функції: камікадзе і розвідника.
Меценати допомогли придбати спеціальний пульт керування, окуляри тощо. Дрони не просто склали на факультеті, а вже й протестували, тобто виконали весь комплекс робіт. Фактично вони готові для відправки на фронт. Тепер ФСН-івці звертаються до колег з інших факультетів Ужгородського університету підтримати ініціативу, адже кожна «пташка» може зберегти найцінніше – життя нашого захисника на фронті, а також впоратися з іншими важливими завданнями.
Сергій Тополянський розповідає, що колеги-фізики надрукувати на 3D-принтері потрібні елементи. На його думку, в університеті є достатньо кваліфікованих працівників, які можуть активно долучатися до такої роботи – фізиків, айтівців, інженерів. Разом можна робити швидше і більше. Іншими словами, налагодити виробництво дронів в УжНУ, хоч як незвично це б виглядало. Війна диктує свої правила. А збереження життів наших хлопців-захисників – понад усе.
Сергій Іванович ділиться, що раніше теж нічого подібного не робив. Але, працюючи інженером на факультеті, має справу з технікою. «Десь трошки паяти вмію, десь трошки збирати, – розповідає всміхаючись. – Досі складав переважно комп’ютери, тепер ось дрони вирішив спробувати. Замовили деталі на зібрані колегами кошти. Склав. Ніби все добре вийшло. Маю на комп’ютері відповідні програми, тож можу їх програмувати, перепрошивати, тестувати. Фактично ми самостійно можемо закривати весь цикл».