Як Дія, тільки в УжНУ: студенти ФМЦТ розробили мобільний застосунок UzhNU Information System
Додаток у межах усього УжНУ планують запровадити з розширеним функціоналом, який буде орієнтований на запити викладачів, студентів, деканатів, навчальної частини та інших
«Ідея додатку з робочою назвою «Електронний розклад» виникла, бо не завжди зручно шукати розклад на сайті чи паперовий варіант на стендах факультету. А телефон завжди поряд, — пояснює доцент кафедри системного аналізу і теорії оптимізації Андрій Брила. — При вивченні дисциплін ІТ-напрямку намагаємося з колегами залучати студентів до реалізації реальних проєктів ще на етапі навчання. І дуже приємно, що студенти захоплено беруться за такого роду проєкти і якісно їх реалізують».
Кожен член команди відповідав за розробку своєї частини. Андрій Мілюченко ділиться: «Це був наш випускний проєкт із навчальної дисципліни сучасні фреймворки для розробки WEB-додатків, де ми вивчали Vue.js. Спочатку мали розробити онлайн-розклад для студентів факультету математики й цифрових технологій. А в процесі зрозуміли, що самого розкладу нам буде недостатньо – захотіли зробити щось більше.
Команда надихнулися додатком «Дія», який позиціонується як держава в смартфоні — так з’явилася ідея розробити UzhNU Information System (тобто УжНУ в смартфоні). У додатку будуть корисні сервіси для студентів і викладачів нашого університету. Я брав участь у розробці клієнтської частини додатку — формуванні інтерфейсу та організації взаємодії з серверною частиною. Плануємо продовжувати розвивати проєкт і додавати нові сервіси».
Мирослав Савчин відповідав за проектування й імплементацію серверної частини додатку. Каже: «Я долучився до розробки клієнтської частини проєкту, також займався структурою бази даних і створенням серверної частини додатку. Для коректної роботи потрібно було забезпечити збереження даних про викладачів, факультети, спеціальності, розклад тощо на сервері та api endpoints. Ми використовували node.js, express.js, mongoose – ці інструменти достатньо зручні для написання невеликих і середніх проєктів з CRUD-операціями, як у нашому випадку».
Костянтин Чіка займався впровадженням можливості використання QR-code: «Ми вирішили, що взаємодія з QR-кодом буде дуже цікавим і корисним доповненням нашого проєкту. Я розробляв компонент, який розпізнавав би QR-code, що містить налаштування фільтрів для пошуку інформації для відповідного факультету й курсу. Тож у підсумку на факультетах біля інформаційних стендів кафедр можна буде розмістити QR-code, щоб швидко переглянути інформацію, яка стосується саме цього підрозділу».
Розробляв і наповнював базу даних Олег Курей: «У процесі проєктування було використано MS Visio, а для реалізації спроектованої схеми – MongoDB. Я долучився до розробки моделей об’єктів бази даних з використанням Mongoose».
Завідувачка кафедри cистемного аналізу і теорії оптимізації Мирослава Глебена резюмує: «Наразі застосунок проходить апробацію серед студентів і викладачів факультету. Плануємо запровадити додаток у межах УжНУ з розширеним функціоналом, який у процесі розробки і буде орієнтований на запити викладачів, студентів, деканатів, навчальної частини та інших. Цей проєкт для наших студентів — застосування здобутих знань на практиці і готовий кейс. Реліз додатку плануємо на червень, щоб уже у вересні запустити його на рівні університету».
за інф. кафедри системного аналізу і теорії оптимізації