Юні медійники знайомилися з раритетними виданнями та періодикою початку ХХ століття у Науковій бібліотеці УжНУ

Завідувачка відділу «Карпатика» Марія Чорній розповіла студентам про особливості видань 20–30-х рр. ХХ ст., що виходили на території Закарпаття, продемонструвала їх, а також показала унікальні книги, збережені в бібліотеці.

Напередодні екскурсу до книгозбірні студенти вже прослухали кілька лекцій з «Історії закарпатської журналістики», котрі читає для них доктор наук із соціальних комунікацій, дослідник закарпатської періодики Юрій Бідзіля. Оскільки в період пандемії бібліотека приймає відвідувачів в обмеженій кількості, студенти розділилися на підгрупи і двічі (30 вересня та 7 жовтня) приходили в «Карпатику» разом із викладачкою кафедри Наталією Толочко, яка веде практичні роботи з «Історії закарпатської журналістики». Тож майбутні журналісти, лектор і викладач курсу вдячні Марії Іванівні, яка презентувала періодику, унікальні видання двічі – для обох підгруп.

Відділ «Карпатика» – особливий у Науковій бібліотеці УжНУ, адже тут збережено чимало раритетних книг і періодики, серед них рукописна «Філософія» Петра Лодія із золотим напиленням (1790 р.); «Фундація Федора Корятовича», надрукована на натуральному папері з обкладинкою зі шкіри (1799 р.); латинська граматика 1737 р. зі шкіри та дерева; церковні шематизми XIX століття та церковна газета, яка досі зберігає на своїх сторінках підпис самого Олександра Духновича; чимала кількість педагогічних видань (наприклад, «Народна школа», «Учитель»); а також суспільно-політичні, вузькогалузеві видання «Рідний край», «Карпатський голос», «Пчілка», «Літературна неділя», «Руська земля»; «Вісник» та багато інших, а також – понад 900 дисертацій.

Марія Чорній розповіла, що фонд «Карпатики» вміщує більше сотні назв перших періодичних видань Закарпаття. Переглянути раритети приїжджають науковці з різних куточків світу: Чехії, Угорщини, Польщі, Австралії, Франції – такі праці у власних країнах вони можуть побачити хіба що в оцифрованому вигляді. Як зауважила Марія Іванівна, один із відвідувачів, який знає ціну цим раритетам, сказав, що за половину шафи у відділі «Карпатика» можна збудувати ще одну бібліотеку.

Цікаво, що книгозбірня не лише зберігає історію, а й творить її. До прикладу, завідувачка була свідком того, як після зустрічі у її відділі склалося сімейне життя у трьох пар. Марія Іванівна щиро радіє тому, що бібліотека ще й поєднує серця.

Наприкінці практичного заняття журналісти другого курсу мали змогу обрати один номер періодичного видання 20–30-х рр. ХХ ст. та дістали завдання підготувати огляд матеріалів, уміщених у випуску.

Назад 1 з 3 Вперед

Що ж, тепер журналісти стануть постійними відвідувачами бібліотеки, особливо відділу «Карпатика». Адже після побаченого, коли зазирнув до книжкового світу, що має неабияку історичну цінність, неможливо залишитися байдужим до історії Закарпаття й журналістики зокрема.