Красне слово – золотий ключ

Усі форуми, які понад 30 років проводяться під патронатом Фразеокомісії, популяризують здобутки фразеологічної науки, забезпечуючи їх інтеграцію в європейський і світовий науковий простір. Цьогорічна масштабна конференція була пов’язана з вагомою подією в мовознавчому світі – 80-річчям від дня народження доктора філологічних наук, професора Валерія Михайловича Мокієнка – Почесного Голови Комісії зі слов’янської фразеології при Міжнародному комітеті славістів.

Програма конференції (можна ознайомитися за покликанням) охоплювала 123 доповіді 143 учасників з 12 країн: Білорусі, Грузії, Індії, Німеччини, Польщі, Росії, Словаччини, Чехії, Тайваню, Угорщини, Хорватії, України. Виступи містили результати досліджень із різних галузей сучасної мовознавчої науки, пов’язаних із фразеологією. Робочими мовами конференції були українська, російська, чеська, словацька, польська, англійська, німецька. Науковий форум став цікавою платформою, що об’єднав і відомих науковців, досвідчених фразеологів, і початківців, які вже роблять упевнені кроки у фразеологічній науці.

Конференцію було заплановано в традиційному пленарно-секційному режимі, проте сучасні карантинні реалії вплинули на формат проведення наукового заходу: учасники репрезентували свої дослідження в онлайн-режимі через платформу Google Meet. Конференція пройшла на сучасному організаційному рівні, із високим технічним (Василь Путрашик, Галина Шкурко) та інформаційним забезпеченням: учасники змогли не лише апробувати результати досліджень, обмінятися думками, але й віртуально подорожувати різними українськими та закордонними містами.

Відкриваючи науковий захід, проректорка з науково-педагогічної роботи професорка Мирослава Лендьел підкреслила важливість досліджень міждисциплінарного характеру. З вітальним словом до учасників звернулася деканеса філологічного факультету доцентка Галина Шумицька.

Робоча частина конференції розпочалася з виступу директора Інституту української мови НАН України професора, доктора філологічних наук Павла Гриценка, присвяченого процесові творчих пошуків і задумів, наукових досягнень високоповажного ювіляра Валерія Мокієнка.

У доповідях закордонних учасників було репрезентоване широке коло проблем: проаналізовано прецедентні народнопісенні тексти в сучасному українському медіаландшафті (проф. Алла Архангельська, Чехія), говіркова фраземіка (проф. Мацей Рак, Польща), прокльони в українському розмовному дискурсі (доц. Михайло Хмелевський, Росія); досліджено в порівняльному аспекті біблійні фразеологічні одиниці в англійській, російській, грузинській мовах (проф. Зоя Адамія, Грузія), евфемістичні фраземи в слов’янських і китайській мовах (проф. Володимир Коваль, Білорусь); з’ясовано особливості метафоричного вимірювання швидкості часу в білоруській фразеології (проф. Ольга Лещинська, Білорусь), варіантності фразеологізмів із найменуваннями грошових одиниць (аспір. Альона Шестакова-Стукун, Росія); охарактеризовано надслівні неологізми військової тематики в сучасній російській мові (проф. Світлана Шулежкова, Росія), лексико-фразеологічні українізми в російській мові в аспекті стилістики і прагматики (доц. Олександр Савченко, Тайвань), фразеологізми в мові ужгородської періодики часів Австро-Угорщини (PhD  Степан Агій, Угорщина); репрезентовано специфіку вивчення фразеологічних одиниць у процесі викладання російської мови як іноземної в технічному виші (ст. викл. Валентина Решетнікова, Росія) та ін.

Учасники з України присвятили свої виступи аналізу фразем через призму когнітології та лінгвокультурології (проф. Лариса Кравець, Київ; проф. Алла Романченко, Одеса;  аспір., викл. Марія Цонинець, Ужгород), дериватології (проф. Євгенія Карпіловська, Київ), діалогічного дискурсу (проф. Світлана Шабат-Савка, Чернівці), торкнулися важливих аспектів функціонування фразеологізмів у художньому тексті (проф. Валентина Барчан, Ужгород; доц. Олена Важеніна, Вінниця; Анастасія Вегеш, Ужгород; Борис Коваленко, Кам’янець-Подільський; викл. Мар’яна Вотьканич, Ужгород) та пам’ятках української мови (к. філол. н. Ірина Черевко, Львів), сконцентрували увагу на комплексному дослідженні ідіом (проф. Сергій Потапенко, Київ-Ніжин), деяких особливостях вивчення діалектної фразеології (доц. Наталія Коваленко, Кам’янець-Подільський; доцентки Ольга Миголинець, Ольга Пискач, Олеся Харьківська, викл. Галина Шкурко, Ужгород), проблемах фразеології в медіалінгвістиці (проф. Ганна Крапівник, Харків; аспір. Юлія Вознюк, Київ) та ін. Професор Василь Грещук та доцент Валентина Грещук (Івано-Франківськ) презентували авторський словник «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові», що може слугувати надійним джерелом вивчення регіональних ідіом. Не залишилися поза увагою знаменні ювілеї відомих українських фразеологів: 85 років від дня народження професора Мар’яна Демського (професор Орися Демська, Київ), 85-річчя від дня народження професора Віктора Ужченка, 90 років від дня народження професора Василя Лавера (професори Наталія Венжинович, Петро Лизанець, Ужгород).

На закритті конференції деканеса філологічного факультету Галина Шумицька відзначила високий науковий рівень виголошених доповідей і запросила до участі в наукових заходах, приурочених до ювілейних дат: 100 років від дня народження Йосипа Дзендзелівського та 100-річчя від дня народження Кирила Галаса (2021 р.). Модераторка заходу професор Наталія Венжинович подякувала учасникам конференції, висловила сподівання на дальшу активну співпрацю.

Усі матеріали конференції найближчим часом буде опубліковано у двох випусках «Наукового вісника Ужгородського університету. Серія: Філологія», фаховому виданні (категорія Б) із філологічних наук (спеціальність 035 – Філологія),  індексованому в міжнародній наукометричній базі даних IndexCopernicus (Польща). Відповідно всяк охочий матиме змогу докладно ознайомитися з текстами наукових праць (збірники статей буде розміщено за покликанням).

Учасники конференції поділилися враженнями про побачене й почуте:

Проф. В.М. Мокієнко (Німеччина, Росія): Дорогі організатори фразеологічної конференції в Ужгородському національному університеті! Дорогі друзі-фразеологи, які беруть участь у ній сьогодні! Перш за все я хочу сердечно подякувати ректору Ужгородського університету професору Володимирові Івановичу Смоланці і нашій гостинній господині – професору Наталії Федорівні Венжинович. Подякувати за те, що в цій тривожній ситуації, коли через пандемію коронавірусу карантин скував льодом багато наукових заходiв та ініціатив, наші ужгородські господарі не відступили і проводять зараз конференцію на улюблену нами тему – «Фразеологія в контексті суміжних наук». Проводять точно за розкладом і з науковим розмахом, притаманним для Ужгородського університету.

І це не випадково. Адже в Ужгородському університеті давно вже ґрунтовно вивчають різні науки, зокрема й фразеологію. Тут живе плідний дух міжнаціональної дружби і співпраці, тут вільно розмовляють українською, російською, угорською, чеською, словацькою та іншими мовами. Тут уважно прислухаються до живого народного мовлення, глибоко студіюють його.

Зізнаюся, що я давно знаю і люблю Ужгород та його університет: читав тут лекції для студентів у далекі 80-ті роки ХХ століття.

Звичайно, не можу не згадати про своє зовсім недавнє щастя. Два роки тому в Інституті української мови НАН України я був першим опонентом докторської дисертації нашої Наталії Федорівни Венжинович – «Фраземіка української літературної мови: когнітивний та лінгвокультурологічний аспекти». І ось зараз вона перед нами – повна фразеологічного ентузіазму професор, організатор нашої конференції.

Спасибі Вам, дорога Наталіє Федорівно і керівництво Ужгородського університету, за можливість зібратися саме у Ваших гостинних і теплих ужгородських пенатах!

Бажаю всім побратимам і посестрам у царині Фразеології бути однодумцями, незважаючи на віртуальну віддаленість!

Доц. Галина Шумицька, деканеса філологічного факультету УжНУ: Ця конференція вийшла особливою. Як і все, що ми робимо на факультеті. Бо з душею. Бо з відповідальністю. Наталя Федорівна, головна організаторка заходу, вражає мене особливим умінням ставити цілі, часто далекої перспективи, докладати максимальних зусиль для їх реалізації, наполегливістю і при цьому напрочуд людяним ставленням, а ще мистецтвом згладжувати гострі кути й вірою в успіх задуманого. Так було й цього разу: вжиті організаційні заходи чи не за рік до конференції, ретельне й копітке збирання матеріалів до Вісника, їх опрацювання разом з колегами, невтомне нагадування про терміни подачі тощо. Ще навіть у вересні думалося, що численна наукова спільнота, яка зголосилася взяти участь у науковому заході, зможе приїхати до Ужгорода, поспілкуватися наживо, насолодитися закарпатським осіннім різнобарв’ям. Спілкувалися, однак, дистанційно. З огляду на ситуацію. Проте від цього не зник ані науковий інтерес, ані теплота спілкування, що тривало до вечора. Активно виступали гості, тоді й господарі конференції. На кафедрі української мови, звідки провадилося модерування, панувала приязна атмосфера, лунав дзвінкий сміх колег, які допомагали модераторці, вітання колег з інших кафедр. З одного боку, нічого дивного – так і має бути. З іншого, – добре знаємо ціну досягнутого. Напередодні ювілейного Дня народження нашої alma mater бажаю колегам, студентам нових вершин і нових звершень. А ще – просто насолоджуватися ЖИТТЯМ!

Проф. Валентина Барчан, завідувачка кафедри української літератури УжНУ: Міжнародна наукова конференція «Фразеологія в контексті суміжних наук», проведена  кафедрою української мови, – важлива подія  для нашого університету і всієї  спільноти  лінгвістів.  Вона має дуже високий статус, адже приурочена 80-річному ювілею доктора філологічних наук, професора, відомого мовознавця зі світовим іменем  Валерія Михайловича Мокієнка, організована за участі Інституту української мови НАН України, Міжнародної асоціації україністів, Комісії зі слов’янської фразеології при Міжнародному комітеті славістів. Ця подія зацікавила і залучила велику кількість провідних учених із багатьох країн світу.

Я прослухала всі презентовані доповіді. Відзначу актуальність порушених проблем, багатство й різноманітність методологічних підходів до їх розв’язання, практичну цінність. Особливо приємно було почути привітання професора В.М. Мокієнка, який відзначив плідну співпрацю з науковцями кафедри, зокрема високо оцінив досягнення відомого серед славістів світу вченого –  професора Й.О. Дзендзелівського, важливість його наукової  школи.

Мою увагу привернула й глибоко аналітична доповідь директора Інституту української мови НАН України професора П.Ю. Гриценка. У ній ретельно проаналізовано наукову діяльність В.М. Мокієнка у сфері мовознавства й фразеології зокрема, наведено цікаві факти з його співпраці з ученими кафедри української мови, наголошено на важливому внеску в українське й слов’янське мовознавство виконаних на кафедрі досліджень професора Й.О. Дзендзелівського, професора В.І. Лавера, професора І.В. Сабадоша, професора Н.Ф. Венжинович, доцента В.А. Папіш. Доповідач акцентував на потужності наукового осередку фразеологів на кафедрі.

Про новизну, новаторський характер наукових здобутків, цікаві проєкти професора В.І. Лавера йшлося в доповіді професора П.М. Лизанця. Загалом широкий горизонт тем, проблем, наукових поглядів і підходів постав із оприлюднених виступів учених із України, Білорусі, Німеччини, Чехії, Польщі, Словаччини, Хорватії, Угорщини, Тайваню, Грузії, Росії. Учені презентували й нові друковані видання, що вийшли останнім часом. Приємно, що в такому поважному форумі славістів узяли участь і гідно представили свої дослідження наші аспіранти М. Цонинець та М. Вотьканич.

Наукова конференція такого рівня, без сумніву, є підтвердженням високого статусу кафедри як наукового осередку в Ужгородському національному університеті й зобов’язує професорсько-викладацький колектив до подальшої роботи.

Проф. Зоя Адамія (Грузія): Найщиріші вітання і щира вдячність за надану можливість узяти участь у науковій конференції в Ужгородському національному університеті!

Проф. Алла Архангельська (Чехія): Шановний Оргкомітете конференції! Уклінно дякуємо за прекрасну організацію конференції і можливість “побачитися” і поспілкуватися, нехай і у віртуальному просторі.

Проф. Харрі Вальтер (Німеччина): Ви великі молодці! Дякую за гарно організовану потужну наукову конференцію! На жаль, я не зміг приєднатися до конференції з технічних причин, але з чудових відгуків моїх друзів – учасників конструктивного діалогу – знаю, що все відбулося на найвищому рівні.  Вітаю щиро вас, шановні організатори представницького наукового форуму!

Проф. Євгенія Карпіловська (Київ): Із задоволенням узяла участь  у вашій конференції  і послухала надзвичайно цікаві доповіді колег з усіх усюдів. Дуже сподобалися доповіді співробітників Вашої кафедри. Сильно, розмаїто, цікаво. Справді, ужгородська фразеологічна школа під Вашою рукою.

Проф. Яна Кесселова (Словаччина): Найкращі побажання учасникам конференції та вдячність організаторам!

Проф. Володимир Коваль (Білорусь): Дорогая Наталья Федоровна, огромное спасибо за Ваш большой, самоотверженный труд, за Ваше доброе, сердечное отношение к нам, Вашим коллегам! Ужгородская конференция и выступления коллег-фразеологов впечатляют!

Высылаю ссылку на информацию, размещенную на нашем сайте: Міжнародная навуковая канферэнцыя «Фразеалогія ў кантэксце сумежных навук» – http://gsu.by/ru/node/3684

Проф. Лариса Кравець (Київ):  Міжнародна наукова конференція «Фразеологія в контексті суміжних наук» на честь професора В.М. Мокієнка стала непересічною подією в науковому житті славістів. Уміле модерування, цікаві доповіді, професійна технічна підтримка. Сердечне спасибі організаторам і насамперед Наталії Федорівні. Думаю, не помилюсь, коли скажу, що на повний голос про себе заявив Ужгородський фразеологічний осередок.

Проф. Мацей Рак (Польща): Вітаю Вас із прекрасною організацією конференції!

Проф. Алла Романченко (Одеса): Узяла участь у чудовому науковому заході –  конференції «Фразеологія в контексті суміжних наук», організованій Ужгородським університетом і прекрасно змодерованій професором Наталією Федорівною Венжинович. Науковці з різних куточків України та закордоння репрезентували доповіді про фразеологічні одиниці в найрізноманітніших аспектах.

Проф. Світлана Шабат-Савка (Чернівці): Міжнародна наукова конференція «Фразеологія в контексті суміжних наук» обʼєднала науковців не тільки України, а й зарубіжжя. Високий рівень репрезентованих наукових розвідок, глибина розвʼязання дискусійних питань, прекрасні доповідачі, жвава дискусія, уміле модерування онлайн-заходу ‒ усе створило незабутні враження про надзвичайно потужний рівень організації цього представницького форуму.

Спасибі за ефективний лінгвістичний діалог ‒ такий важливий і потрібний для розвитку фразеології й українського мовознавства загалом.

Доц. Ольга Пискач (Ужгород): Форум такого масштабу в режимі онлайн  кафедра української мови проводила вперше. Як з’ясувалося, конференція виправдала всі наші сподівання і розвіяла острах, що віртуальне спілкування не буде настільки ефективним, як живе. Ми, науковці, почули й побачили одне одного через тисячі кілометрів: Україна – Білорусь – Росія – Грузія – Польща – Словаччина – Чехія – Хорватія – Угорщина – Німеччина – Індія – Тайвань. На онлайн-конференції є шанс  почути всі доповіді, що, наприклад, нереально під час очних наукових зібрань у зв’язку з секційним поділом і відсутністю багатьох доповідачів із різних об’єктивних чи суб’єктивних причин. Виголошені на конференції доповіді стосувалися різних аспектів фразеології: когнітивного, лінгвокультурологічного, етнолінгвістичного, психолінгвістичного, літературознавчого, контрастивного, граматичного та ін. Я із задоволенням послухала не тільки таких метрів філологічної науки, як проф. Павло Гриценко, проф. Євгенія Карпіловська та ін., але й молодих науковців, які репрезентували свої досягнення в царині сучасної фразеології. Такі зустрічі не лише сприяють обміну власними здобутками, а й спонукають до подальших наукових пошуків, тому їх треба проводити частіше.

Доц. Олександр Савченко (Тайвань): Дуже  радий був поспілкуватися з фразеологами з України і зарубіжжя. Щира вдячність організаторам конференції за надану можливість. Сподіваюся, що наступного разу ми обов’язково побачимось на берегах Ужа в дорогому і улюбленому місті Ужгороді, а нашу дивовижну солов’їну мову можна буде почути вже наживо!

Аспір., викл. Мар’яна Вотьканич (Ужгород): Для мене, як для аспірантки, це неоціненний досвід, оскільки я мала змогу почути виступи вчених світового рівня, ознайомитися з широким спектром досліджень у цій галузі, представити перед високоповажним академічним товариством і свою доповідь. Потужний науковий потенціал, а також високий організаційний рівень заходу й привітна атмосфера є тими маркерами, що позначають для мене цей міжнародний науковий форум.