Кафедра соціології та соціальної роботи УжНУ взяла участь в соцопитуванні угорської спільноти Закарпаття
Допомогли у виконанні дослідження громадської думки студенти Ужгородського університету, які володіють угорською мовою
Окремо соціологи наголосили на тому, що інтерв’юери виконували опитування угорською мовою, що дозволило охопити навіть тих представників угорської громади, хто зазвичай не потрапляє в соціологічне опитування.
Головний аналітик соціологічної агенції «Смартпол» Павло Карайченцев так пояснив актуальність дослідження: «Угорська громада, безперечно, існує у власному інформаційному полі й долучена до інформаційного поля Угорщини, що формує особливі суспільні настрої. У той же час вивчення цієї проблеми належної уваги не мало. Через що часто вона підмінялася домислами, стереотипами». За його словами, останній раз дослідження, яке стосувалося проблем етноменшин Закарпаття, проводив Фонд «Демократичні ініціативи» 2021 р.
«Наша кафедра є провідною установою в області в сфері вивчення суспільної думки. Такі опитування становлять не лише громадський, а і науковий інтерес, – зазначив доцент кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ Дмитро Афанасьєв. – Ці дослідження мали б бути постійними – можливості нашого університету дозволяють проводити унікальні дослідження мовами меншин».
Директор благодійного фонду «Угорськомовна освіта» Янош Мешко додав, що досліджувати настрої угорської громади надзвичайно важливо. «Це стала спільнота з власною культурою, і зрозуміло, що таких досліджень має бути більше», – каже пан Янош.
Головна частина питань стосувалася оцінок війни і пов’язаних з цим тем. На думку соціологів, угорці Закарпаття значною мірою включені в інформаційний простір Угорщини і це однозначно впливає на їхні погляди, які мають свої особливості і відрізняються від загальноукраїнських. Експерти також порівняли результати дослідження з результатами опитувань, проведених в Угорщині та інших сусідніх країнах словацьким фондом Globsec.
Згідно з результатами дослідження «Смартпол», угорці Закарпаття у своїй поглядах щодо війни суттєво відрізняються від поглядів жителів Угорщини і ближчі до тих поглядів, які характерні жителям України. Розуміння спільної долі з українцями і Україною, як державою, в якій вони живуть, все ж є вирішальним чинником, який формує їхні погляди відносно ключових питань нинішньої війни – що і демонструють результати дослідження.
Також соціологи підкреслили, що жителі міст, молодь та люди з вищою освітою демонструють показники, які більше схожі з загальними показниками по Україні.
71,4 % угорців, які проживають в Закарпатті, вважають, що саме Росія несе відповідальність за агресію. В Угорщині ж, за даними дослідження Globsec, частка населення, яке вважає Росію відповідальною за війну, складає 54%
Питання щодо того, чи є Росія загрозою для миру в Європі: 67,3 % угорців Закарпаття відповіли ствердно. В Угорщині цей показник – 48 %.
53,6 % угорців Закарпаття вважають, що Угорщина має надати зброю Україні, 28,8 % проти, 17,6 % – важко відповісти.
Також був блок питань щодо довіри до лідерів країн.
Джозеф Байден: повністю довіряють 24,3%, скоріше довіряють 20,2 %, повністю не довіряють 19,1 %, скоріше не довіряють 16,1 %, не знаю такого 5,4 %, важко відповісти 14,9 %.
Еммануель Макрон: повністю довіряють 18,2 %, скоріше довіряють 23,6 %, повністю не довіряють 22,8 %, скоріше не довіряють 16,8 %, не знаю такого 3 %, важко відповісти 15,6 %.
Володимир Зеленський: повністю довіряють 41,2 %, скоріше довіряють 22,3 %, повністю не довіряють 10,2 %, скоріше не довіряють 12,3 %, не знаю такого 2,9 %, важко відповісти 11, 1 %.
До володимира путіна: повністю довіряють 4,8 %, скоріше довіряють 6,5 %, повністю не довіряють 51,9 %, скоріше не довіряють 14,8 %, не знаю такого 5,3 %, важко відповісти 16,7 %.
Щодо довіри до місцевих лідерів угорської громади було отримано наступні відповіді:
Ілдика Орос: повністю довіряють 42,6 %, скоріше довіряють 12,6 %, повністю не довіряють 4 %, скоріше не довіряють 2,6 %, не знаю такого 30,3 %, важко відповісти 7,9 %.
Юдіта Петеї: повністю довіряють 20,4 %, скоріше довіряють 7,3 %, повністю не довіряють 3,2 %, скоріше не довіряють 2,2 %, не знаю такого 62,90 %, важко відповісти 4 %.
Василь Брензович: повністю довіряють 55,3 %, скоріше довіряють 12,7 %, повністю не довіряють 5,3 %, скоріше не довіряють 5,5 %, не знаю такого 13,7 %, важко відповісти 7,5 %.
Ласло Зубанич: повністю довіряють 37,6 %, скоріше довіряють 9,1 %, повністю не довіряють 5,1 %, скоріше не довіряють 4,6 %, не знаю такого 38,2 %, важко відповісти 5,4 %.
Золтан Бабяк: повністю довіряють 39,1 %, скоріше довіряють 11,8 %, повністю не довіряють 4 %, скоріше не довіряють 3 %, не знаю такого 35,6 %, важко відповісти 6,5 %.
Дослідження, за словами Павла Карайченцева, підтвердило, що угорське населення в Закарпатті більшою мірою живе в інформаційному полі Угорщини. Лідером є угорські ЗМІ (RTL, TV2), які значно випереджають інші. Серед місцевих засобів масової інформації найпопулярнішим серед угорців є 21 канал, який здійснює мовлення угорською мовою. Телемарафон «Єдині новини» та регіональна студія «Суспільного телебачення» значно поступаються угорськомовним каналам як джерело інформації.
A szociológusok külön hangsúlyozták, hogy a kérdezőbiztosok magyar nyelven végezték a felmérést, amely lehetővé tette a magyar közösség azon képviselőinek elérését is, akik általában nem szerepelnek egy szociológiai felmérésben.
Legutóbb 2021-ben hasonló tanulmányt készített a Demokratikus Kezdeményezések Alap, amely a kárpátaljai kisebbségek problémáit érintette. A tanulmány célja az volt, hogy feltárja a kárpátaljai magyarság körében az orosz-ukrán háborúról alkotott véleményét.
Pavlo Karaycsentsev, a “Szmártpol” szociológiai ügynökség vezető elemzője a következőképpen magyarázta a kutatás relevanciáját: „A magyar közösség minden bizonnyal létezik a saját információs mezőjében, és benne van Magyarország információs mezőjében is, amely sajátos közszemléletet formál. Ugyanakkor ennek a problémának a vizsgálata nem kapott kellő figyelmet. Emiatt gyakran felváltották a sejtések, sztereotípiák.”
Érdekesség, hogy a kárpátaljai magyarság körében végzett vizsgálat eredményeit összevetették a Globsec szlovák alapítvány magyarországi és a környező országokban végzett felméréseinek eredményeivel.
Dmitro Afanaszjev, az Ungvári Nemzeti Egyetem Szociológiai és Szociális Munka Tanszékének docense: “Osztályunk a régió egyik vezető intézménye a közvélemény tanulmányozása terén. Az ilyen felmérések nemcsak közérdekűek, hanem tudományos szempontból is érdekesek. Ezeknek a tanulmányoknak állandó alapúaknak kell lenniük – egyetemünk adottságai lehetővé teszik, hogy egyedi tanulmányokat folytassunk kisebbségi nyelveken.
Meskó János, a “Magyarnyelvű Oktatás” Jótékonysági Alapítvány igazgatója: „A magyar közösség attitűdjeinek vizsgálata rendkívül fontos. Saját kultúrával rendelkező közösséggé vált, és nyilvánvaló, hogy több ilyen tanulmánynak kellene lennie.”
A kérdések fő része a háború értékelésére és a kapcsolódó témákra vonatkozott. A kárpátaljai magyarság nagyrészt bekerült Magyarország információs terébe, és ez egyértelműen kihat az általános ukránoktól eltérő sajátosságokkal rendelkező nézeteikre.
Ha azonban összehasonlítjuk Magyarország és Ukrajna lakosainak attitűdjét, akkor a kárpátaljai magyarság háborúval kapcsolatos nézetei jelentősen eltérnek a magyarországi lakosok nézeteitől, és közelebb állnak azokhoz a nézetekhez, amelyek jellemzőek Ukrajna lakosai közül. Az ukránokkal és Ukrajnával, mint állammal, amelyben élnek, a sorsközösség megértése mindazonáltal döntő tényező, amely meghatározza véleményüket a jelenlegi háború kulcskérdéseiről – amint azt a tanulmány eredményei is mutatják.
A szociológusok azt is hangsúlyozták, hogy a városlakók, a fiatalok és a felsőfokú végzettségűek olyan adatokat mutatnak, amelyek jobban hasonlítanak az ukrajnai általános adatokhoz.
Ami Oroszország háborús felelősségét illeti, a Kárpátalján élő magyarok 71,4 százaléka úgy qgondolja, hogy Oroszország a felelős az agresszióért. Magyarországon a Globsec kutatása szerint a lakosság 54 százaléka Oroszországot tartja felelősnek a háborúért.
Arra a kérdésre, hogy Oroszország veszélyezteti-e a békét: a kárpátaljai magyarok 67,3 százaléka igennel válaszolt. Magyarországon ez az arány 48%.
A kárpátaljai magyarok 53,6 százaléka gondolja úgy, hogy Magyarországnak fegyvert kell adnia Ukrajnának, 28,8 százalék ellenzi, 17,6 százalék – nehéz megválaszolni.
Az országok vezetőibe vetett bizalom kérdéskörében is felmerült egy kérdésblokk.
Joe Biden: teljes mértékben bízik 24,3%, valamennyire bízik 20,2%, teljesen bizalmatlan 19,1%, inkább nem bízik 16,1%, nem ismerem őt 5,4%, nehéz megválaszolni 14,9%.
Emmanuel Macron: teljes mértékben bízik 18,2%, valamennyire bízik 23,6%, teljesen bizalmatlan 22,8%, inkább nem bízik 16,8%, nem ismerem őt 3%, nehéz megválaszolni 15,6%.
Volodimir Zelenszkij: teljes mértékben megbízik 41,2%, valamennyire megbízik 22,3%, teljesen bizalmatlan 10,2%, inkább nem bízik 12,3%, nem ismerem őt 2,9%, nehéz megválaszolni 11,1%.
vlagyimir putyin: teljes mértékben bízik 4,8%, valamennyire bízik 6,5%, teljesen bizalmatlan 51,9%, inkább nem bízik 14,8%, nem ismerem őt 5,3%, nehéz megválaszolni 16,7%.
A magyar közösség helyi vezetőibe vetett bizalommal kapcsolatban a következő válaszok érkeztek:
Orosz Ildikó: teljes mértékben bízik 42,6%, valamennyire bízik 12,6%, teljesen bizalmatlan 4%, inkább nem bízik 2,6%, nem ismerem őt 30,3%, nehéz megválaszolni 7,9%.
Petei Judit: teljes mértékben bízik 20,4%, valamennyire bízik 7,3%, teljes mértékben nem bízik 3,2%, inkább nem bízik 2,2%, nem ismerem őt 62,9%, nehéz megválaszolni 4%.
László Brenzovics: teljes mértékben bízik 55,3%, valamennyire bízik 12,7%, teljesen bizalmatlan 5,3%, inkább nem bízik 5,5%, nem ismerem őt 13,7%, nehéz megválaszolni 7,5%.
Zubánics László: teljes mértékben bízik 37,6%, valamennyire bízik 9,1%, teljesen bizalmatlan 5,1%, inkább bizalmatlan 4,6%, nem ismer őt 38,2%, nehéz megválaszolni 5,4%.
Babják Zoltán: teljes mértékben bízik 39,1%, valamennyire bízik 11,8%, teljesen bizalmatlan 4%, inkább nem bízik 3%, nem ismerem őt 35,6%, nehéz megválaszolni 6,5%.
A tanulmány megerősítette, hogy a kárpátaljai magyar lakosság nagyobb mértékben él Magyarország információs mezejében. Az élen a magyar tömegmédia (RTL, TV2) áll, amelyek jelentősen megelőzik a többit.
A helyi tömegtájékoztatási eszközök közül a magyarok körében a legnépszerűbb a magyar nyelven sugárzó 21-es csatorna. Az “Egyetlen hírek” maraton és a ” Köztévé” regionális stúdiója információforrásként lényegesen alulmúlja a magyar csatornákat.
