В УжНУ відбулася велика міжнародна конференція про майбутнє Карпат та екологічні виклики війни
Під час масштабного форуму експерти дискутували про правові нюанси використання лісових ресурсів і сформували список порад урядовцям заради порятунку унікального біологічного різноманіття нашого регіону
Захід зібрав офлайн та онлайн близько 120 науковців з усієї України та з-за кордону – Австрії, Польщі, Румунії, Словаччини, Чехії. Організували його Ужгородський університет, Карпатський біосферний заповідник, Інститут екології Карпат НАН України, Київський університет права НАН України та Закарпатська ОВА. Поговорити було про що: від кліматичних змін до екологічного права й нових енергетичних проєктів у горах.
«Метою конференції є вшанування наукової та природоохоронної спадщини Василя Комендаря, обговорення сучасних підходів до охорони й відновлення лісових і високогірних екосистем українських Карпат, а також напрацювання рекомендацій щодо вдосконалення природоохоронної політики та управління природними ресурсами», – каже співорганізаторка заходу, деканеса біологічного факультету Ярослава Гасинець.
Людина, яка створила Колочаву й захистила нарциси
Василь Іванович Комендар – знакова постать для нашого університету. Доктор біологічних наук, професор, який понад 30 років керував кафедрою ботаніки, а наприкінці 70-х – на початку 80-х був деканом біологічного факультету. Саме він тоді пробив створення унікальної біобази в селі Колочаві, де досі практикуються наші студенти. А ще Василь Комендар заснував лабораторію охорони природних екосистем і активно займався створенням Карпатського заповідника та нацпарку «Зачарований край».
«Постать професора Василя Комендаря є знаковою не лише для Ужгородського університету, а й для всієї української науки та природоохоронної справи, – каже в. о. ректора Ужгородського університету Володимир Смоланка. – Його багаторічна праця, відданість дослідженню Карпат і вихованню молодих науковців сформували цілу епоху в розвитку біологічної науки Закарпаття. Він створив величезну кількість природоохоронних територій, зробив дуже багато для нашого краю, для нашого університету зокрема. Саме завдяки таким людям наше біорізноманіття, включаючи праліси, збережене. Проведення цієї міжнародної конференції – це не лише вшанування пам’яті видатного вченого, а й можливість об’єднати наукову спільноту навколо актуальних питань збереження унікальних екосистем українських Карпат».
«Львівський десант», вітроенергетика та екологія
Зі Львова на конференцію приїхала чимала делегація з Інституту екології Карпат НАН України – семеро науковців із доповідями на різні теми, від екологічних проблем до сучасних проблем із гідро- та вітроенергетикою в горах.
Директор Інституту Іван Данилик розповів про давню дружбу львівських та ужгородських екологів, яка триває й досі: «Співпраця між Львовом та Ужгородом триває. Свого часу наші професори разом з Василем Комендарем створювали Карпатський біосферний заповідник. Нині всі наші представлені доповіді пов’язані зі співпрацею з професором, адже він був великим популяційним екологом, виховав цілу плеяду учнів на позиціях популяційної екології рідкісних видів рослин. З одного боку, прагнемо згадати добрим словом професора, з іншого – розказати, що ми робимо і як будемо працювати на майбутнє з урахуванням зробленого раніше. Так би мовити, стоячи на плечах титанів, ідемо вперед».
Приїхав віддати шану вчителю
Для багатьох гостей цей захід став приводом відвідати рідний університет. Співробітник київського Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України Мирослав Шевера згадує студентські роки, адже колись навчався саме у Василя Івановича: «Я сам випускник Ужгородського університету. І Василь Іванович Комендар був моїм викладачем. Я вважав за потрібне бути тут, в Ужгороді, на цій конференції, і віддати шану своєму вчителю».
Науковець певен, що такі зустрічі важливі не лише для спогадів, а й для реальних справ: «Ну, по-перше, конференції – це завжди нові зустрічі, нові думки, нові ідеї, знайомство з новими колегами, які приїхали. Але головне сьогодні – вшанування професора Комендаря, який зробив надзвичайно вагомий внесок у розвиток ботанічної науки на Закарпатті. Він був надзвичайно палкий захисник природи, популяризатор».
Від дискусій – до виїзду в гори
Першого дня науковці працювали в чотирьох секціях: обговорювали наближене до природи лісівництво, збереження біорізноманіття, екологічну свідомість, а також правові й економічні нюанси будівництва інфраструктурних чи енергетичних об’єктів у високогір’ї.
За підсумками конференції ухвалили резолюцію. Зокрема, одна з ключових її тез – істотний здебільшого негативний вплив релокованих внаслідок війни підприємств на природні екосистеми, соціально-економічні й демографічні сфери та формування екологічних ризиків. Інша теза наголошує на ключовій ролі установ природно-заповідного фонду у збереженні біологічного і ландшафтного різноманіття та формуванні екологічної свідомості суспільства. Свої рекомендації учасники зафіксували й передали до відповідних інстанцій – органів влади, освіти і науки, установ природно-заповідного фонду тощо.
Другий день присвятили практиці – учасники поїхали на екскурсію в Долину нарцисів та до Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника. Туди, де природоохоронна справа, яку започаткував професор Комендар, триває й нині.
фото біологічного факультету УжНУ