Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Не сакурами єдиними: В УжНУ підбили підсумки конкурсу «Скарби Срібної землі»

Понад пів сотні школярів представили на розсуд журі власні краєзнавчі розробки дослідивши туристичний потенціал гастрономічні традиції та унікальні ремесла своїх рідних міст і сіл

0 5
У дні бурхливого цвітіння сакур у залі Вченої ради УжНУ підбили підсумки освітньо-туристичного конкурсу «Скарби Срібної землі». Школярі та їх наставники розробляли власні туристичні проєкти, присвячені їхнім рідним населеним пунктам. Цей конкурс допомагає дітям дізнатися більше про власний край, дослідити його особливості й родзинки, а університету – відшукати талановиту молодь, яка зацікавлена розвивати туризм.

Цьогоріч факультет туризму та МК УжНУ спільно з департаментом освіти і науки, молоді та спорту, а також управлінням туризму і курортів Закарпатської ОВА проводять конкурс уже вчетверте.

Змагалися у трьох секціях:

  • Код Срібної землі: гостинність майбутнього. У цій секції учні досліджували як місцеві курорти, так і дивилися на туризм з погляду бджільництва, рибальства, грибарства, виноробства, ткацтва і навіть спелеології.
  • Смачне Закарпаття: смак традицій. Найсмачніша секція, бо навіть самі тільки назви страв, які учасники готували, викликають активне слиновиділення: колочена пасуля, ріплянка, токан, гурка, рокот крумплі, бичківські голубці…
  • Закарпаття в долонях. Учасники цієї секції дивували журі власноруч виготовленими сувенірами, які зберігатимуть у музеї факультету туризму та МК.

У вітальному слові ректор УжНУ Володимир Смоланка акцентував увагу на тому, що з року в рік школярі з більшим і більшим інтересом беруть участь у конкурсі й побажав зберігати дух змагальності у житті, адже він знадобиться і при вступі до Ужгородського університету, і в професійному розвитку.

Голова журі, деканеса факультету туризму та МК Наталія Габчак також звернула увагу на поступове зростання числа учасників: у перший рік їх було 19, а цьогоріч – уже 54. Також підкреслила цінність того, що молодь попри все залишається в рідному краї, досліджує його й бачить свій дальший розвиток тут.

Ксенія Шокіна
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.