Міжнародну конференцію, день докторанта і регіональну зустріч провела Рада молодих вчених за два дні
Під час масштабного мультидисциплінарного симпозіуму на базі Ужгородського університету сотні дослідників із кількох держав обговорили європейські стандарти підготовки здобувачів вищої освіти, етику використання штучного інтелекту та проблеми фінансування галузі
«Наукові горизонти» у 2026 році: пленарні доповіді про проблеми науки, використання ШІ, грантові можливості для молодих дослідників
Міжнародну конференцію Рада молодих вчених проводить з 2022 року за підтримки партнерів з українських і закордонних вишів, організацій. У перші роки науковий захід стосувався питань відкритої науки, та розширення проблематики згодом спричинило зміну назви. Утім на традицію це не вплинуло: п’ятий раз захід об’єднує українських та іноземних дослідників, що діляться результатами наукових пошуків.
Учасників наукового форуму вітав проректор з наукової роботи Іван Миронюк, наголосивши, що конференція особлива, бо її організовують молоді вчені університету: «Програма потужна, серйозна за обсягом – близько 50 сторінок. 12 секцій підтверджують мультидисциплінарність. Приємно, що вчені університетів України та наших дружніх країн мають можливість представити свої наукові напрацювання. Я веду політику максимальної підтримки молодіжної науки в Ужгородському університеті, тому що за цим майбутнє».
Від імені Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України до присутніх звернулася її голова Анастасія Сімахова: «Дякую РМВ УжНУ за те, що кожен рік долучає нас до цього наукового заходу, а також за можливість проведення дня докторанта EURODOC у дні конференції. Це дуже значна подія для нас. Сьогодні молоді вчені впливають на політичні рішення, на зміни в системі освіти і науки України. РМВ при МОН долучилася до реалізації дорожньої карти України для європейського дослідницького простору. Для нас дуже важливо, щоб наукові рішення, наукові результати молодих вчених втілювалися».
Відкриття конференції і пленарне засідання модерувала голова РМВ УжНУ Тетяна Гарапко. З вітальним словом також звернувся заступник голови РМВ УжНУ та перший заступник голови РМВ при МОН та УжНУ Тарас Гряділь.
На пленарне засідання запросили дослідників із різних галузей, з університетів України та з-за кордону. Так, професори з УжНУ Марія Менджул й Ігор Тодоров виступили з доповідями про участь молодих учених у мультидисциплінарних транскордонних наукових дослідженнях, акцентували на сучасних викликах для української науки.
Презентації з результатами участі в міжнародних проєктах показали старший науковий співробітник Інституту відновлюваної енергетики НАН України Олег Лисак та заступниця керівниці відділу міжнародних зв’язків УжНУ PhD Антоніна Булина. Зокрема, пан Олег представив освітні результати й перспективи розвитку цифрової STEM-лабораторії з енергоефективності будівель. Антоніна Булина презентувала дослідження про гідність у контексті транскордоння. А частину доповіді про міжнародний проєкт «Bridgers to Belonging: Integrating Ukrainian Students in European Heis» підготувала з професором Католицького університету Сальти Хорхе Р. Лемос Шлоттером, спільно з яким і курувала студентські групи під час проєкту.
Дискусію викликав виступ Тараса Гряділя про використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях. Дослідник виніс на обговорення питання про «червоні лінії» між технологічною допомогою та етичними зловживаннями в процесі написання й рецензування наукових праць. Заступник голови РМВ вважає, що якість наукової статті сьогодні залежить не тільки від аналітичного опрацювання даних, а того, наскільки вміло науковець використовує ШІ. Значними викликами в цьому контексті залишаються галюцинація, фейковість, порушення конфіденційності, втрата людського погляду на інновацію.
Також на пленарному засіданні виступила доценка з Харківського педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, заступниця голови РМВ при МОН Тетяна Коптєва з доповіддю «Структура двоярусності антропогенних ландшафтів». А директорка Метрологічного навчально-видавничого центру, ННЦ «Інститут метрології» Ірина Мель у своїй презентації акцентувала на підвищенні кваліфікації фахівців як значущому елементі неперервної освіти та розповіла про діяльність Інституту метрології в умовах війни.
В обидва дні конференції тривали секційні засідання. Керували засіданнями голови Рад молодих вчених із різних факультетів УжНУ. З повною програмою можна ознайомитися тут.
День EURODOC в Україні вперше відбувся на базі УжНУ
Ужгородський університет став першим закладом вищої освіти в Україні, де провели день EURODOC. Це європейська рада докторантів та молодих дослідників, що діє в різних країнах Європи й виступає за позитивні зміни, підтримку молоді на ранніх етапах кар’єри. На заході ознайомлювали докторантів, молодих дослідників із європейськими стандартами підготовки PhD, обговорили розвиток наукової кар’єри, розширення можливостей міжнародної академічної мобільності, інтеграцію українських дослідників у європейський дослідницький простір. До складу EURODOC входять по два делегати від країни, що представляють національні організації науковців. Від України це молодь із Ради молодих вчених.
Учасників інформаційного дня вітали начальниця відділу підготовки та атестації наукових кадрів Міністерства освіти і науки України Олена Воронюк, президент EURODOC Нікола Денго, проректор з наукової роботи УжНУ Іван Миронюк, голова РМВ при МОН Анастасія Сімахова, голова РМВ УжНУ Тетяна Гарапко і керівниця навчально-наукового центру підготовки та атестації кадрів вищої кваліфікації Тетяна Малаховська. Зустріч модерував заступник голови РМВ при МОН та УжНУ Тарас Гряділь.
Присутні обговорили низку проблемних питань, з якими стикаються молоді дослідники: визнання кваліфікації докторантів, захист академічної свободи, інвестиції в дослідження тощо. Зокрема, питання про захист прав та інтересів докторантів на загальноєвропейському рівні порушили у своїх виступах Нікола Денго і Тарас Гряділь.
Консультантка РМВ при МОН України, координаторка Офісу підтримки вченого Аліса Сухіх виступила з презентацією про можливості платформи EURODOC в інтеграції українських молодих учених у Європейський дослідницький простір. Також про можливості міжнародної співпраці як інструмента академічної інтеграції українських PhD-дослідників і молодих вчених розповів заступник голови РМВ при МОН з міжнародної діяльності Ельдар Веремчук. Досвідом участі в міжнародних проєктах поділилася інша заступниця голови РМВ при МОН Тетяна Коптєва. Доповіді про аспірантуру як школу мислення та шлях розвитку кар’єри молодого науковця представили здобувач PhD, викладач із Запоріжжя Євгеній Меліхов і консультант РМВ при МОН Олександр Березко.
Регіональна зустріч молодих науковців на Закарпатті
Під час другого дня конференції відбулася також регіональна зустріч молодих вчених Закарпатської області. Її ініціювала Рада молодих вчених при МОН для обговорення актуальних запитів від дослідників. Відтак до зустрічі дистанційно приєдналася голова РМВ при МОН Анастасія Сімахова. Модерував засідання Тарас Гряділь, який підготував презентацію про діяльність ужнівської ради, висвітливши й проблеми, з якими стикаються науковці. Зокрема, інформував про відсутність фінансування ради, що безпосередньо впливає на результати її діяльності. Попри це, молоді науковці проводять різноманітні заходи, найважливішим із яких є міжнародна конференція. Тарас Гряділь вже неодноразово звертався до різних державних структур із пропозицію підтримати чи заохочувати молодь. Зокрема, пропонував запровадити премію для науковців на рівні міста чи області. Утім поки що ініціативи залишаються без уваги.
На засідання запросили також професорку, голову наукового товариства «Наука майбутнього» Мукачівського державного університету Тетяну Молнар. Вона поінформувала про ініціативи, започатковані у виші, до яких долучаються студенти і викладачі. Висловила сподівання на плідну співпрацю молоді з МДУ та УжНУ під час об’єднання.
У дискусійній частині після виступів учасники обговорили деякі питання, що можуть виникати під час об’єднання, зокрема, обрання делегатів для репрезентації в РМВ всіх навчальних підрозділів, та пошук шляхів фінансування молодіжної науки. Анастасія Сімахова повідомила про підготовлене звернення до МОН із проханням зобов’язати університети виділяти 0,5 % зі спецфонду на розвиток РМВ.
Регіональна зустріч завершилася врученням подяк Раді молодих вчених УжНУ, Тарасу Гряділю та Тетяні Коптєвій за активну діяльність, сприяння в організації Дня EURODOC – від Ради молодих вчених при МОН.
Традиційно за результатами міжнародної конференції молоді вчені готують збірник матеріалів, який вийде влітку цього року. До роботи над частинами, укладеними відповідно до секцій, залучені голови факультетських рад. Також учасники конференції отримають сертифікати.
РМВ УжНУ спільно з Радою при МОН організовує та постійно долучається до заходів для молодих учених. Тепер усіх охочих запрошують на конференцію EURODOC у Будапешті 24–26 червня (реєстрація) та Національний форум з питань відкритої науки та просування оцінки досліджень 4–6 червня (реєстрація).