Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Перлиною Дунаю: студенти-історики повернулися з мандрівки столицею Угорщини

Молодь висловлює величезну вдячність доцентові Ігорю Прохненку за організацію подорожі, яка розширила кругозір студентів і просто зробила їх щасливими

0 10 422

О, Будапешт!
Хто раз узрів – не зможе позабути…
Марк Горбовець

Зовсім недавно, шостого грудня, всі угорці чекали на подаруночки від Святого Мікулаша, який для християн західного обряду є одним із символів новорічно-різдвяних свят. А Святого Миколая, котрий є втіленням добра, чесності та справедливості, українські діточки чекають в ніч з 18-го на 19 грудня. Власне, через це студенти факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського університету вирішили зустріти Святого Мікулаша, а потім не розминутися зі Святим Миколаєм, і підтвердити слова давно відомого вислову, що «закарпатські діти – найщасливіші на світі, бо відзначають усі свята». Тож, зібравши все найпотрібніше, юнацтво рушило в подорож аж до Будапешта.

Перлиною Дунаю: студенти-історики повернулися з мандрівки столицею УгорщиниНа самому початку мандрівки все, що тримало не зовсім-то бадьорих учасників на ногах, було комбінацією адреналіну та молодого студентського запалу. Погодьтеся: не кожен зможе прокинутися о четвертій ранку й зустрітися в холодній темряві ночі, щоб вирушити на зустріч пригодам. Застрибнувши в автобус, уже знайомий контингент учасників різноманітних екскурсій зайняв свої місця. На щастя, запасу енергії учасники все ж таки набули, заснувши в теплому й зручному транспорті. Прокинувшись на декілька хвилин для перевірки документів на українсько-угорському кордоні, група знову поринула в міцний сон. А коли нарешті прокинулась, то завмерла в очікуванні цікавих екскурсій та неймовірних пам’яток архітектури та історії.

Прибувши до першої точки, автобус зупинився на площі Героїв – величного майдану, який неодноразово був центром важливих політичних та історичних подій Угорщини. Учасники, своєю чергою, розтягнувши засиджені кінцівки, замилувалися красою міста. Делікатність ф романтичність архітектури, поєднана з чарівною сучасною прагматичністю не змогла залишити байдужим нікого. Величезні колони вражали своєю оригінальністю й неповторністю. Особливо зацікавив студентів пам’ятник Тисячоліттю. Історію створення монумента студентство слухало із неабиякою цікавістю.

Перлиною Дунаю: студенти-історики повернулися з мандрівки столицею УгорщиниЗробивши першу мініфотосесію, група вирішила рушати до Будапештського університету імені Лоранда Етвеша – найстаршого вищого навчального закладу країни. Заснований він, до речі, далекого 1635 року!

На порозі закладу студентів і викладачів зустрів доктор історичних наук, викладач археології середньовіччя Максим Мордовін, який радо показав гостям і величезну бібліотеку, і наукову лабораторію. Поки студенти з неприхованим захватом розглядали полиці з книгами, господар приготував запашну каву й обмінявся цінними книгами з доцентом кафедри археології, етнології та культурології Ігорем Прохненком. Після того, як бібліотека була майже повністю переглянута, гер Мордовін запропонував товариству відвідати Угорський національний музей. Доктор запевняв (жартома, звісно), що «це насправді університет біля музею, а не музей біля університету», ще раз підкреслюючи, якою цінною є експозиція.

Перлиною Дунаю: студенти-історики повернулися з мандрівки столицею УгорщиниПровівши чимало часу в закладі, учасники екскурсії дістали неймовірну змогу побачити на власні очі артефакти римського періоду, чимало експозицій, присвячених Середньовіччю в історії Угорщини, окрему залу з предметами Весни народів 1848–1849 років, а також залу з новітньої історії держави. Серед безлічі цікавих і захопливих експонатів найяскравіше зацікавив учасників найбільший скарб за всю історію археологічної науки Угорщини. На запитання «Якщо не секрет, скільки ж він коштує?» Максим Мордовін таємничо усміхнувся і відповів: «Він вартує сотні мільйонів доларів». Після цього запропонував продовжити вояж на свіжому повітрі.

Біля пам'ятника Кобзарю
Біля пам’ятника Кобзарю

Екскурсанти й екскурсовод перейшли з Пешта в Буду через міст Ержебет, дістали змогу побачити старовинну церкву, а також відвідати Будайську фортецю, яку пройшли й дослідили повністю. Студентів зацікавило абсолютно все: руїни середньовічних будівель, палац Шандора, церква Марії Магдалини, Рибацький бастіон, Чумний стовп та чимало інших цікавинок. При виході з архітектурної та історичної пам’ятки компанія, мандруючи до мосту Маргіт, здивувалася, побачивши пам’ятник Тарасу Шевченку біля турецької лазні. Дехто навіть не впізнав поета й художника одразу, але, відійшовши від здивування, був приємно вражений, що наших відомих діячів шанують і за кордоном.

Перлиною Дунаю: студенти-історики повернулися з мандрівки столицею Угорщини Звісно, не могли учасники забути й про фото! Варто сказати, що фотосесію біля Парламенту ніхто ще так довго не робив.

А повернувшись до університету Лоранда Етвеша, студенти ще довго-довго дякували Максиму Мордовіну за незабутні враження й не хотіли прощатися. Усе ж з обіцянкою, що повернуться ще раз, та із запевненнями від гера Мордовіна, що він обов’язково проведе екскурсію й наступного разу, студенти рушили далі. По дорозі також побачили Мікулашів і різдвяні ярмарки. Ідею придбати сувеніри для себе та близьких реалізували на шопінгу. А далі… А що далі? А далі додому!

Звичайно, говорити про враження від поїздки можна багато й дуже довго, але, мабуть, таки найкраще опишуть їх саме безпосередні учасники. Зокрема, Василь Лазарчик захоплений: «Новим місцем, яке відкрилось мені за кордоном, стала столиця Угорщини – Будапешт. За день обійшли величезний столичний музей, експонати якого заворожують і викликають неабияку цікавість. Подивились на пам’ятки міста, побачили багато історичних будівель, руїн, мостів, храмів, пам’ятників. Кульмінацією мандрівки став величний Парламент Угорщини. Подорож викликала цілу гаму позитивних емоцій і бажання продовжувати в тому ж дусі, щоб відкривати для себе не тільки рідну країну, а й закордонні терени. Поїздка стала можливою завдяки неймовірним людям нашого факультету та археологам Угорщини».

«Просто вау, – вигукнув Артем Салко. – Я захоплений до глибини душі. Найбільше враження на мене справили бібліотека при Університеті, Будапештський парламент, Угорський народний музей та, звісно, Дунай і саме місто. До того ж не можу не сказати про красу готелю «Хілтон», величність замку й неймовірність площі Героїв».

Наостанок Юлія Зубова додала: «Це була одна з найкращих наших поїздок. Ми побачили величезну кількість архітектурних та історичних пам’яток за неймовірно короткий проміжок часу. Велика подяка Ігорю Анатолійовичу Прохненку за те, що влаштував цю подорож, за те, що зробив студентів щасливими і продовжує розвивати наш кругозір».

Ніна Задорожна,
студентка ІІ курсу факультету історії та МВ
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.