На юридичному факультеті вшанували пам’ять Василя Керецмана
Науковцеві присвятили семінар «Загальна декларація прав людини як основа для сучасних державно-правових реформ»
Василь Керецман – вчений-історик, юрист, державознавець, педагог, перший декан факультету суспільних наук УжНУ. Утім насамперед він був люблячим батьком, розуміючим чоловіком, надійним другом. Тож в аудиторії зібралися його рідні, близькі, колеги й навіть ті, кому бодай раз поталанило мати справу з Василем Юрійовичем, – аби разом поринути у спогади про Людину з великої літери.
Завітали на урочистості, зокрема, проректор УжНУ з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел, заступник декана факультету історії та міжнародних відносин Надія Керецман, професори Василь Фазикош, Володимир Задорожний, декан факультету міжнародних економічних відносин Микола Палінчак, завідувач кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права Тетяна Карабін, начальник Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Руслана Натуркач.
Розпочав семінар вступною промовою декан юридичного факультету Ярослав Лазур: «Масштаб особистості, про яку нині згадуємо, її внесок у науку, розвиток суспільства охопити на такому заході просто неможливо. Робимо тільки спробу привернути увагу до постаті Василя Миколайовича, до науки, яку він творив і рясні плоди котрої залишив у спадок, щоб її надалі розвивали аспіранти, й молоді науковці, аби не дали їй залишитися тільки хронологією на сторінках книг».
Відтак слово мала проректор Мирослава Лендьел, яка була добре знайома із Василем Керецманом, адже тривалий час пліч-о-пліч спільно працювали на ниві науки. Пані Мирослава подякувала ініціаторам заходу за хорошу організацію, коротко розповіла про життєві дороги науковця, поділилася особистими спогадами про спільну роботу з Василем Миколайовичем. Особливо відзначила його заслугу у створенні факультету суспільних наук, котрий відтак і очолив.
Напевно, найбільш зворушливим був виступ дружини науковця Надії Керецман. Серед іншого Надія Павлівна поділилася деякими подробицями їх подружнього життя, загадала про чоловікові мрії, переживання, плани на майбутнє, яким не судилося здійснитися. «Самодостатній професіонал, хоч за яку справу брався, завжди прагнув довести її до вершини досконалості – це був мій Василь…Він – моє кохання з першого погляду: як вперше його побачила, так і пропала…» – з усмішкою згадує чоловіка пані Надія.
Розповіла й про виняткову ерудицію Василя Керецмана, його спраглу жагу до знань: «Для мене Василь асоціюється з книгами: напевно, мало в кого була така бібліотека, як у нас, причому література настільки різна, що деколи навіть дивно було – від філософії Канта до постмодерну Козловського, книги про етику, естетику, мистецтво, українська література… Хіба це можливо – стільки вкласти собі в голову?».
Очільниця теруправління юстиції в нашій області Руслана Натуркач запевнила, що попри дещо сумний характер події – вшанування пам’яті викладача – ця зустріч піде на користь усім присутнім: «Не варто казати, що Василя Керецмана вже нема з нами – він завжди житиме у своїх книгах, прекрасних доробках, жити в пам’яті викладачів, своїх студентів, у душі кожного з присутніх.
На згадку про науковця пролунало ще чимало теплих слів. Друзі, колеги, всі небайдужі висловили те, що лежало на душі, підкреслюючи значущість життя і наукової творчості Василя Миколайовича.
Декан юридичного факультету Ярослав Лазур, котрий акцентував на людиноцентричності науки Василя Керецмана, відзначив, що вважає за потрібне такий формат ушанування пам’яті відомих діячів вишу й краю загалом зробити традиційним.