Науково-педагогічна спільнота України активно обговорює втілення освітніх реформ
Участь у поважних наукових зібраннях від Ужгородського університету взяла професорка кафедри журналістики Галина Шумицька
Тема першого форуму – «Нова українська школа: практичний інтенсив формування ключових компетентностей учасників освітнього процесу», другого – «Мовно-літературна освіта корінних народів і національних меншин України: стан і перспективи».
… з нашого погляду, важливою є налагоджена взаємодія між інституціями, причетними до формування фахівця освітньої галузі, адже випускник/випускниця закладу загальної середньої освіти вступає у ЗВО, до прикладу, на спеціальність «Середня освіта», і після закінчення навчання йде працювати за фахом в освітній заклад, а підвищує кваліфікацію у закладах післядипломної освіти. Тож лише за умови наскрізного зв’язку між навчальними програмами, за якими готують учня – студента – педагога, загальний результат його підготовки може бути високий. Мова йде не про формальні рамкові угоди, а про реальну співпрацю фахівців задля спільної мети.
Участь у поважних наукових зібраннях взяла професорка кафедри журналістики Галина Шумицька. Вона, зокрема, наголосила, що нещодавній вебсемінар на EDtalkUA у форматі живої розмови з Романом Шияном – керівником реформи змісту освіти НУШ в Команді підтримки реформ при МОН України – засвідчив інтерес суспільства до теми реформування українського шкільництва й цілу низку назрілих актуальних питань, які потребують зваженого підходу й конструктивного вирішення, а також представила напрацювання закарпатських освітян: розроблені й видані за останні
5 років підручники для шкіл з угорською мовою навчання (5-9 класи), а також розроблену з урахуванням вимог НУШ Модельну навчальну програму «Українська мова для класів з навчанням угорською мовою. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти, якій надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», та Програму для вчителів, які викладають загальноосвітні дисципліни у закладах освіти з мовами національних меншин.
Конференцію в Інституті педагогіки НАПН України присвятили пам’яті відомої вченої Ірини Пилипівни Ґудзик, яка ще в 90-их досліджувала питання багатомовної освіти й має чимало змістовних наукових розвідок, які узагальнено представила її учениця – Наталія Бакуліна, старший науковий співробітник відділу навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури.
Позитивний досвід упровадження елементів багатомовної освіти у шкільний освітній процес засвідчують результати Всеукраїнського експерименту «Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті», співорганізованого МОН України та Офісом Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин: це дає змогу поліпшити рівень викладання української мови як державної, зберігаючи при цьому вивчення предметів рідною, що засвідчує конкретний поступ в оптимізації мовної ситуації в освітній галузі України. Проте аналіз поточної ситуації засвідчує потребу в активному поширенні інформації про результати експерименту та його масштабуванні, можливо, через порівняно невелику кількість освітніх закладів, які взяли у ньому участь.
Галина Шумицька висловила сподівання, що «Концепція реалізації моделі багатомовної освіти в закладах загальної середньої освіти України з навчанням мов корінних народів і національних меншин» (автори: О.Л. Фідкевич, В.В. Снєгірьова, Н.В. Бакуліна, наукові співробітники відділу навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури Інституту педагогіки НАПН України) та її втілення сприятиме ширшій обізнаності учасників освітнього процесу в Україні з перевагами багатомовної освіти. Як одна з рецензенток Концепції, вона вважає, що багатомовна освіта, зокрема в закладах національних меншин, може стати одним із шляхів до врегулювання мовного питання, якщо вникнути в її суть предметно й професійно.