В акції «Письменник за прилавком» дебютувало подружжя Наталії та Івана Ребриків
Наталія Ребрик — педагогиня й літературознавиця, кандидатка філологічних наук, проректорка з наукової роботи Закарпатської академії мистецтв. Зізнається, що в шкільні роки писала вірші, але згодом повністю присвятила себе науці, зокрема літературознавству. Її наукові інтереси зосереджені на закарпатському письменстві, яке вона не просто досліджує, а й щиро любить, пишається ним і популяризує.
Власних видань у пані Наталії небагато, проте кожна книга, представлена на прилавку «Кобзаря», проходить через її очі.
Про свого чоловіка жартома відгукується: «Я завжди писала те, що треба писати, а мій Ребрик те, що хотів. У нас письменник Ребрик, а я прилаштувалася коло нього. Він деспотичний, вимагає: маєш написати і все! ☺ Іван виконує ту роботу, яку хоче, любить і вміє робити. А я – ту, яку мушу, і ту, яку хоче він». Вдома у подружжя панує творча атмосфера, адже обоє дітей пішли стопами батьків — закінчили філологічний факультет і пишуть власні твори.
За понад 40 років спільного життя дім подружжя відвідали визначні діячі: Юрій Станинець, Олександр Ірванець, Іван Маргітич, Олекса Мишанич, Павло Чучка-старший та багато-багато інших. Саме вони сприяли тому, що Іван Ребрик взявся за видавничу справу.
За прилавком «Кобзаря» Наталія Ребрик презентувала літературознавчі праці «Невичерпність духу» та «Люби своє: Апологія Чину», присвячені історії літератури Закарпаття від найдавніших часів до сучасності, а також «Сейсмограф вічності» – книгу про видатного поета Дмитра Кременя. Окрім цього, в доробку літературознавиці понад 200 наукових статей та 2 підручники української мови для шкіл з угорською мовою викладання.
Іван Ребрик – письменник, засновник видавництва «Ґражда», розпочав свій творчий шлях ще 1977 року з публікацій у районній газеті. Згодом його статті та вірші з’являлися в обласних, всесоюзних та закордонних виданнях, зокрема в журналі «Ранок» та альманасі «Вітрила».
Видавнича діяльність пана Івана розпочалася ще 1983 року у видавництві «Карпати», де працював коректором. Тоді він запропонував видати повість Юрія Станинця «Юра Чорний», на яку натрапив випадково і яка захопила його настільки, що Іван відшукав автора й заприятелював з ним.
Створене 1993 року сімейне видавництво «Ґражда» з часу заснування дало поштовх багатьом талановитим письменникам. У ньому було видано чимало унікальних тнижок, серед яких твори Августина Волошина (за редакцією П. Чучки та О. Мишанича), спогади Вікентія Шандора, перші твори Юліана та Марії Хименців, доробок Юрія Станинця та інші. Подружжя зізнається, що немає жодної книги, за видання якої їм було б соромно.
У книгарні Іван Ребрик презентував як власний доробок («Перетривання. Текст-у-часі» та «Вертеп»), так і книги, видані у «Ґражді» («З правдивою пошаною», «Ужгородські вакації», «Августин Волошин»).
Наприкінці зустрічі охочі могли придбати презентовані видання й отримати автографи авторів у подарунок.