Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Усе про Другетів: за прилавком «Кобзаря» чергували доценти Ласло Зубанич та Іван Міськов

0 147

Усе про Другетів: за прилавком «Кобзаря» чергували доценти Ласло Зубанич та Іван Міськов

Усі, кому цікава історія роду Другетів, мали змогу поспілкуватися з дослідниками їхнього життя, впливу та ролі в історії – доцентами Ласлом Зубаничем та Іваном Міськовим.

В акції «Письменник за прилавком» Ласло Зубанич бере участь не вперше. Торік він представляв наукові дослідження разом із колегинею Оксаною Ферков (на жаль, цього року вона не змогла бути присутньою).

«Деякі представники Другетів були першими особами після монархів Угорського Королівства, головними державними суддями, а також жупанами комітатів – це дуже потужні багаті люди, які заснували церкви й монастирі, перенесли колегіум із м. Гуменного сюди, до Ужгорода. Деякі дослідники освіти вважають цей єзуїтський колегіум предтечею нашого Ужгородського університету. Тобто з середини XVII століття вища освіта тут, в Ужгороді, наявна. Тож якщо беремо до порівняння Києво-Могилянську академію, яка виросла з гімназії, то можемо казати, що вища освіта в Києві й Ужгороді зародилася в один час», – пояснює Ласло Зубанич.

Усе про Другетів: за прилавком «Кобзаря» чергували доценти Ласло Зубанич та Іван МіськовЦього літа археологічна експедиція УжНУ досліджувала крипту Другетів, що містилася в церкві Святого Юрія на території Ужгородського замку. «Навіть після кількох пограбувань родинного склепу вдалося знайти унікальні артефакти, які дають можливість розуміти велич Другетів, їхню славу, тяглість до культурного, – зауважує Ласло Зубанич. – Нещодавно я працював над заповітом останнього представника роду – Валентина Другета, – який частково описує спадок. У переліку є так званий діамант Другетів. Його можна побачити на портреті Марії Естергазі у намисті – там мінімум 200–250 каратів. За описами, його передали в імператорську скарбницю до Відня».

Печатки Другетів досліджував Іван Міськов – свої розвідки науковець вмістив у книзі. Для такого дослідження авторові довелося виконати величезну пошукову роботу, адже спершу він зумів віднайти всього 4 печатки знатного роду й розширив географію пошуків. Переважно знаходив персневі печатки на документах, які й описав у своїй праці. Досліджував і геральдику роду:

«Якось постало питання про герб Ужгородського університету. І якщо говорити, що єзуїтський колегіум Другетів став предтечею нашого вишу, то в серці щита герба університету обов’язково треба вмістити герб Другетів», – переконує Іван Міськов.

Ксенія Шокіна
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.