Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Подружжя Дурундів за прилавком «Кобзаря» презентувало новинки й ділилося творчими планами

0 172
30 листопада, за Новоюліанським та Григоріанським календарями, святкують день Андрія Первозванного. В акції «Письменник за прилавком» цей день вже кілька років заброньовано за Андрієм Дурундою, а віднедавна – і його дружиною Наталією.
Андрій та Наталія Дурунди
Андрій та Наталія Дурунди

«Тішуся, що маю можливість у такий нелегкий час прийти до читача. Хай скільки можливостей для спілкування є сьогодні завдяки електронним пристроям, жива зустріч – дуже важливо і неабияк потрібно», – каже пані Наталія.

Цього разу авторка презентувала кілька новинок, серед яких «Крижане полум’я» – роман, що побачив світ минулого року. У ньому розповідається про криваві події в Афганістані, а також згадується Євромайдан та початок війни на сході України. Письменниця каже, що такою сюжетною паралеллю між минулим і сучасністю хотіла показати справжнє обличчя росії, яке ніколи не змінювалося. Книга містить і лінію кохання, тож сподобається прихильникам романтичної літератури.

Подружжя Дурундів за прилавком «Кобзаря» презентувало новинки й ділилося творчими планамиЦього року Наталія Дурунда випустила роман «За брамою пекла», який вийшов у двох частинах: «За брамою пекла» та «Під клеймом «OST»». Письменниця каже, що це через великий обсяг твору. «Насправді, він був ще на 150 сторінок більший, але третю книгу було б важко реалізувати. Тому довелося трохи скорочувати сюжет. Та від цього твір не втратив, а, навпаки, став більш динамічним», – ділиться пані Наталія.

У першій частині роману розкривається тема українських остарбайтерів, яких під час Другої світової війни примусово вивезли на ворожі території. Друга ж – розповідає про життя цих людей після повернення до Радянського Союзу. Твір уже встиг здобути кілька нагород, зокрема пройшов до фіналу конкурсу «Коронація слова» – 2022 і має спецвідзнаку від Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка як кращий патріотичний твір. А цього року авторці вручили Закарпатську обласну літературну премію ім. Федора Потушняка. Пані Наталія тішиться й каже, що найбільш приємно, коли нагороджують у рідному краї.

Андрій Дурунда розповідає, що в його доробку наразі 13 книг. Найсоліднішою вважає «Чашу» і цитує свого друга, професора Сергія Федаку: «Більшої книги на Закарпатті ще ніхто не видавав». Пан Андрій жартує: «Який автор, така й книга». До слова, вага «Чаші» – 1200 г. Це збірка оповідань, віршів, новел і дорожніх нотаток.

Також письменник приніс повість «Вікторія регія», в якій порушується проблема заробітчанства. «Раніше наші краяни часто їздили на заробітки до Америки, Канади, Бразилії та інших країн. Ось і в цій книзі розповідається про те, як перші заробітчани із Західної частини України поїхали до Бразилії, де росте незвичайна квітка – Вікторія регія. Вона квітне всього три дні у році – три дні вона щаслива. А ці заробітчани й трьох днів щасливими не були…» – розповідає автор. Історія дуже схожа з тим, що відбувається тепер, адже багато українців через війну були вимушені поїхати з батьківщини за кордон і прагнуть повернутися додому.

Подружжя Дурундів за прилавком «Кобзаря» презентувало новинки й ділилося творчими планамиПан Андрій завжди любив пожартувати. На зустрічі поділився з читачами історією про те, як уперше став лауреатом премії, а саме Міжнародної літературної премії «Кредо Івана Франка» (США): «Друзі у мене спитали, чи отримав я американську премію. Кажу: «Так». Питають, скільки грошей дали. А мені так захотілося, щоб їх задрість взяла… Ну, то я й кажу – 100 тисяч євро. У них подих перехопило, очі розширилися, лице налилося кров’ю… А я й не зізнався, що це брехня. Минуло кілька днів чи тижнів. Зустрічаю знайомого міліціонера. Каже мені, що мною люди цікавляться. Застеріг, щоб я був обережним, бо за таку суму й шию скрутити можуть. Після того якийсь час я дуже неспокійно спав».

На питання, чи були думки написати спільну книгу, подружжя каже, що пишуть у різних стилях. Андрій надає перевагу художній літературі, а Наталія будує свої романи на документалістиці. Авторка зізнається, що мала ідею написати «За брамою пекла» у співавторстві з чоловіком, але, поговоривши, дійшли думки, що це буде надзвичайно складно. Тому взялася за історію самостійно.

Розповіли й про твори, над якими працюють нині. Наталія Дурунда майже завершила вивчення матеріалу для роману про Закарпаття, який охопить період з 1944 р. до наших днів. Основна увага в історії буде приділена 1944–1954 рр., коли в наш край прийшли більшовики та встановили радянську владу.

Андрій Дурунда готує до друку збірку з 40 новел під назвою «Свіча». Особливість книги в тому, що в кожній історії герої помиратимуть. «Чому саме 40 новел? Бо кажуть, що 40 днів душа ширяє над землею після смерті», –зауважує письменник.

Наприкінці зустрічі, як і завжди, читачі мали можливість придбати книги й отримати автографи авторів. Майже всі примірники, які подружжя принесло з собою, розійшлися за 10 хвилин. Бажаємо письменникам творчого натхнення та очікуємо нових робіт!

Анастасія Лабик
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.