Про дегустацію як професію майбутнім туризмознавцям Виноградівського коледжу УжУ розповів Олександр Коваль
Під час лекції з’ясували сам механізм оцінювання продукту, акцентувавши, що йдеться про чіткий метод аналізу, а не суб’єктивне враження – «смачно чи несмачно»
Диплом нічого не означає без знань та розуміння, як їх можна застосувати. Тож лектор поставив собі за мету показати молоді не просто абстрактні перспективи документа про освіту, а конкретне ремесло, де знання рідного краю стають конкурентною перевагою. За словами Олександра Коваля, професія дегустатора є наочним прикладом фахівця, який потрібен у різних сферах, а на Закарпатті, де культура дегустацій давно вийшла за межі винних підвалів та охоплює локальні сироварні, пасіки й крафтові виробництва, – й поготів.
«Тему обрав про професію, яку легко зрозуміти й побачити. Розумів, що студентам коледжу мало розповісти, ким вони можуть стати – їм варто показати конкретну справу. Дегустатор – зручний приклад: це людина, яка розуміє продукт, уміє його описати й донести до гостя. Ця роль однаково потрібна і в ресторані, і в туризмі. Тим більше сьогодні відкривається багато дегустаційних залів, і далеко не лише вино можна дегустувати – ми говорили, зокрема, про молочну продукцію. Тому студенти могли побачити в цій ролі себе», – розповідає Олександр Коваль.
Під час лекції розібрали сам механізм оцінювання: дегустація – це чіткий метод аналізу, а не суб’єктивне враження, «смачно чи несмачно». Молодь вчилася алгоритму фахового підходу: оцінити вигляд, відчути аромат, скуштувати, зафіксувати дескриптори й зробити аргументований висновок.
«Пояснив їм думку, що фахівець не мусить любити продукт, але має вміти пояснити, чим цей продукт цінний. І це ключова цінність, експертиза фахівця. Більшість студентів живе в селах навколо Виноградова. Вони з дитинства знають смак домашнього сиру, леквару, винограду, меду. Для них це звичайне життя, а для туриста – причина приїхати. Гастрономічний потенціал тут великий, але бракує людей, які вміють перетворити місцевий продукт на враження і послугу», – наголошує викладач.
Окрему увагу приділили прикладній економіці гостинності. На прикладі молочної продукції з’ясували, чому той самий сир на базарі і на дегустації з історією від майстра має кардинально різну ціну. Додану вартість формує не сам продукт, а люди: дегустатор, гід, кухар чи менеджер. Студенти побачили, що плата за вхід чи квиток на саму дегустаційну подію зазвичай лише покриває її собівартість, тоді як основний заробіток приносять прямі продажі продукції після завершення заходу, повторні замовлення та особисті рекомендації гостей.
«Головне, що я хотів передати: не треба чекати ідеальних умов. Почати можна з малого: три зразки, кухня виробника, десять гостей. Перша послуга не мусить бути досконалою, вона мусить бути справжньою. Хто наважується пробувати, той і формує гастрономічний туризм свого краю. Ну і, звісно, чекаємо випускників коледжу на продовження навчання вже у нас на факультеті туризму та МК», – резюмує Олександр Коваль.
Практичні поради й відкритий діалог допомогли студентам побачити звичні гастрономічні багатства свого району під новим кутом – як дієвий інструмент для старту власної кар’єри в туризмі Закарпаття.