Міжнародну наукову конференцію «Нові горизонти славістичних досліджень в Україні та Європі» провела кафедра словацької філології
Урочисте відкриття конференції розпочали вітальними словами представників університетської спільноти та закордонних академічних і дипломатичних установ. До учасників звернулися проректорка Ужгородського університету Мирослава Лендьел, декан філологічного факультету Юрій Бідзіля, Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді Генріх Сасай, Генеральний консул Чеської Республіки у Львові Їржі Борцел, директорка Центру «Studia Academica Slovaca» філософського факультету Університету Коменського в Братиславі Михаела Мошатьова та директор Інституту словакістики і медійних студій Пряшівського університету Петер Карпинський. Вітальний адрес учасникам конференції також надіслав голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай, засвідчивши підтримку наукових ініціатив, спрямованих на розвиток міжнародної академічної співпраці.
З історією кафедри словацької філології, її становленням, основними етапами розвитку та здобутками ознайомила учасників завідувачка кафедри Наталія Петріца. Вона також запропонувала до перегляду відеоролик, присвячений історії та діяльності підрозділу, який протягом трьох десятиліть розвиває словацькі студії в Україні, зміцнює українсько-словацькі й українсько-чеські академічні зв’язки та готує фахівців з філологічної словакістики та богемістики.
На пленарному засіданні було презентовано чотири наукові доповіді, присвячені актуальним питанням словацько-української контрастивної лексикології та синтаксису, словацько-українському академічному діалогу та давнім культурним взаєминам, що сягають часів Київської Руси та Великоморавської держави.
Професорка Світлана Пахомова з Інституту україністики філософського факультету Пряшівського університету (Словаччина) представила дослідження семантичних параметрів словацько-української контрастивної лексикології. Професорка Яна Кесселова, лекторка словацької мови та культури в Ужгородському університеті, розглянула питання типології словацької та української мов у контексті параметру pro-drop. Доцентка Яна Пекаровичова, директорка Літньої школи «Studia Academica Slovaca» філософського факультету Університету Коменського в Братиславі, присвятила виступ діяльності центру у контексті словацько-українського академічного діалогу. Доцент Мирослав Вепржек із кафедри богемістики філософського факультету Університету Палацького в Оломоуці (Чехія) доповідав про значення середньовічної Київської держави для збереження чеської церковнослов’янської літературної спадщини.
23 жовтня конференція продовжила роботу в семи тематичних секціях, що охоплювали широкий спектр актуальних проблем славістичних досліджень: від історичної та сучасної лінгвістики, контрастивного мовознавства й ономастики до літературознавства, історії літератури, перекладознавства, методики викладання та міжслов’янських літературних і культурних взаємин. Учасники мали змогу оприявнити результати власних досліджень, обговорити нові наукові підходи, обмінятися досвідом.
Географія конференції засвідчила широку зацікавленість міжнародної академічної спільноти актуальними проблемами славістики. До заходу долучилися вчені з університетів та наукових установ Ужгорода, Львова, Києва, Івано-Франківська, Луцька, Дніпра, Запоріжжя, Черкас, Донбаського державного педагогічного університету.
Міжнародне представництво забезпечили науковці з університетів Братислави, Трнави й Пряшева (Словаччина), чеських академічних установ, зокрема Слов’янського інституту Академії наук Чеської Республіки, кафедри славістики та кафедри богемістики Університету Палацького в Оломоуці, Інституту славістики Кельнського університету (Німеччина), Загребського університету (Хорватія).
Після секційної роботи відбулося завершальне пленарне засідання, під час якого учасники підбили підсумки конференції та відзначили важливість подальшого розвитку міжнародної наукової співпраці, обміну дослідницькими результатами й підтримки міжуніверситетських контактів.
Проведення конференції стало важливою подією в академічному житті кафедри словацької філології. Захід не лише підсумував багаторічну роботу колективу, а й окреслив перспективи розвитку славістичних студій, поглиблення українсько-словацького та українсько-чеського наукового діалогу, розширення міжнародного партнерства й інтеграції української славістики в європейський дослідницький простір.