Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Про геноцид на Закарпатті говорив письменник за прилавком Юрій Дупко

Матеріали для презентованої монографії автор збирав близько тридцяти років: це не лише пошукова робота в численних архівах різних міст, а й навіть відвідини концтаборів, до яких висилали закарпатських «ворогів народу»

0 264
Юрій Дупко
Юрій Дупко
Трагедія, про яку ми майже нічого не знаємо й про яку майже ніхто не говорить – винищення закарпатської інтеліґенції за совєтів. 17 грудня у «Кобзарі» свою ґрунтовну монографію представив Юрій Дупко.

«Застосування принципу колективної провини щодо угорців та німців Закарпаття» – за цією назвою криються тисячі трагедій, що спіткали представників закарпатської еліти: вчителів, священнослужителів, лікарів, представників Карпатської України – тих, хто був неугодним радянській владі. Зокрема, тут йдеться про виконання постанов воєнної ради 4-го Українського фронту у світлі донесень НКВС 1944-1946 років.

Матеріали для монографії автор збирав близько тридцяти років: це не лише пошукова робота в численних архівах Закарпаття, Києва, Москви та всього Радянського Союзу, а й навіть відвідини концтаборів, до яких висилали закарпатських «ворогів народу».

Книга унікальна тим, що тут вперше названо прізвища тих, хто був причетним до репресій, є чимало інформації з документів під грифом «таємно», фотографії таборів та навіть карти.

«Люди не знають про ті трагедії, що відбувалися в Україні. Усі знають про Голодомор і Голокост, а про те, що творили тут руські солдати – не знають. Це велика трагедія для Закарпаття і надважливо, щоб це не повторилося знову», – зауважує Юрій Дупко.

Основні матеріали монографії взяті з московського архіву ФСБ, є й інформація з київських та закарпатських архівів. Йдеться про інтернування представників різних національностей, що жили на Закарпатті, на примусові роботи. Здебільшого це стосувалося угорців, німців, русинів – місцевої інтеліґенції. Головна мета тодішньої влади, як розповідає пан Юрій, була очистити громадянське суспільство і радянізувати Закарпаття. За даними автора, у період з 1944 по 1946 рік інтернували близько 40 тисяч закарпатців.

«Ця тема незручна і мало хто готовий говорити про неї навіть сьогодні, бо ж і зараз серед нас живуть родичі тих людей, котрі підписували чи виконували смертні вироки», – підкреслює дослідник.

Ця тема небайдужа йому, бо стосувалася безпосередньо його сім’ї, адже батько Юрія Дупка так само був інтернованим, а сам пан Юрій присвятив себе роботі з реабілітації інтернованих осіб.

Наразі готують переклад англійською та німецькою мовою, а також книга доступна угорською та українською.

Уже сьогодні заключний день акції «Письменник за прилавком», тож не проґавте можливості поспілкуватися з Віктором Шостаком о 14.00.

Ксенія Шокіна

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.