Психологи-магістранти здобувають перший педагогічний досвід
Практика ще триває, але вже багато цікавих відгуків, вражень і пропозицій висловили магістри-психологи.
Зокрема, Маріанна Климович ділиться: «Педагогічна практика дала можливість закріпити й поглибити знання з педагогіки та психології вищої школи, методики викладання психологічних дисциплін і педмайстерності… Застосувала здобуті знання для написання структурованого конспекту. Під час лекційного заняття намагалася триматися впевнено перед аудиторією.
Переконалася, що для підвищення уваги студентів на вивченні нового матеріалу краще застосовувати різні методи й форми роботи, які активізують пізнавальну діяльність. Спробувала використати дискусію й евристичну бесіду. Методи активного навчання також сприяють розвитку творчих здібностей студентів, логічного мислення, формування в них відповідних практичних умінь та навичок.
Педагогічна практика зміцнила впевненість у правильності вибору професії, викликала бажання вдосконалювати педагогічні здібності. Я відчула себе справжнім викладачем!»
Іван Кормош озвучив свої враження: «Нагода прочитати лекцію для студентів випала вперше. Хоч досить регулярно виступаю перед людьми, але ще не мав досвіду звертатися до аудиторії з навчальною метою. На етапі підготовки лекційного заняття усвідомлюєш, наскільки ґрунтовно викладач має підходити до свого предмету, опрацювати безліч джерел, щоб донести інформацію максимально доступно. Цей досвід дав змогу зробити важливий висновок: незважаючи на те, хто перед тобою, маєш робити все можливе, щоб безперервно володіти увагою слухачів».
«Педагогічна практика дала можливість ознайомитися з науково-педагогічним досвідом і завданнями викладача вишу, вдосконалити психолого-педагогічні вміння, засвоїти методичні вимоги щодо проведення занять, – розповідає Аліна Лангвізер. – Ця практика дозволяє зрозуміти власний педагогічний потенціал. Бути викладачем – непросто, але дуже цікаво. Сучасний викладач має вміло володіти педагогічними техніками й технологіями, не просто передавати знання, а бути фасилітатором, модератором і помічником, навчати студента самостійно здобувати інформацію, аналізувати й інтерпретувати її.
Трохи хвилювалася під час лекційного заняття. Але вдячна студентам, які активно співпрацювали».
Мирослава Белей доповнила однокурсників: «Зрозуміла, наскільки цінно для студента – глянути на педагогічний процес під іншим кутом, з позиції викладача, й оцінити власні сили. Водночас це добра нагода закріпити набуті знання й сформувати вміння викладання психологічних дисциплін. Сам процес підготовки до заняття дуже кропіткий і відповідальний. Маєш знайти справді якісний матеріал, щоб скласти хороший конспект для заняття, дібрати методи й форми роботи, які активізують пізнавальну діяльність, добре підготуватися, щоб протягом заняття втримати увагу студентів, паралельно підтримуючи доброзичливу атмосферу.
Цікаво поспостерігати за реальною поведінкою студентів у процесі навчання, їх готовністю до співпраці. Спочатку було трохи незвично у ролі викладача, відчувала сильну відповідальність перед студентами, хотілося максимально донести суть матеріалу.
Розумію, що викладацька діяльність – це процес постійного самовдосконалення й самоконтролю. Після асистентської практики усвідомлюєш це сповна».
Свою думку висловила Наталія Рішко: «Я задоволена організацією педагогічної (асистентської) практики. Її керівники та викладачі кафедри активно співпрацювали з нами, підтримували, допомагали методичними порадами щодо підготовки та проведення лекцій з огляду на свій професійний досвід.
Практика в університеті відкрила для мене можливість пізнати всі сторони педагогічної діяльності і значно розширити мої уявлення про організацію навчального процесу. Я глибше ознайомилася з професією, яку здобуваю, дізнатися багато нового, набула і поглибила свій педагогічний досвід».
На підсумковій конференції студенти звітуватимуть про досягнуті результати й обміняються враженнями від асистентської практики.
Плануймо життя у вільній і щасливій Україні на основі цінностей свободи, любові і віри у перемогу!