Співорганізаторка VIII Всеукраїнського конгресу молодих географів, голова профкому географічного факультету Надія Соскида розповідає: «Цей конгрес – можливість для географів із різних університетів України налагодити зв’язки, щоб надалі обмінюватися досвідом. Кожен конгрес для географа – це нові й давні друзі, цікаві воркшопи й виїзди на об’єкти дослідження, це співи під гітару й розмови біля вогнища до ранку. Наші учасники – це студенти, аспіранти, вчителі і випускники, тобто всі, хто цікавиться розвитком географії».
УжНУ згуртував учасників із Ужгорода, Львова, Києва, Луцька, Харкова, Тернополя і вперше за довгі роки – з Одеси. Приймали всіх на високогірній біологічній базі УжНУ в Колочаві.
Оскільки конгрес мав практичну складову, то для учасників підготували 3 воркшопи:
1. «Рекреаційно-туристичний комплекс Закарпаття до впровадження реформи децентралізації» від Олександра Шершуна;
2. «Нові реалії й футуристичні погляди у туристичній сфері господарювання Закарпаття» від Федора Шандора;
3. «Стратегія розвитку рекреаційного комплексу Закарпаття на прикладі Міжгірщини» від Михайла Штефаня.
Не наукою єдиною. Програму склали так, аби учасники теорію закріпили на практиці, дізналися більше про наш регіон і з історичного, і з культурного, і з гастрономічного боку. Спершу після приїзду познайомилися з керівництвом вишу в ректораті, відтак екскурсували Ужгородом, а коли дісталися Колочави, заглядали у морське око – озеро Синевир, потоваришували з клишоногими у Центрі реабілітації бурих ведмедів у НПП «Синевир», гуляли старим селом у Колочаві. А ще мали благодійний аукціон, провели вечірку в закарпатському стилі, переймали мистецтво приготування боґрачу від професора Федора Шандора і з ним же грали в інтелектуальну гру «Вірю – не вірю».
А що кажуть гості?
Назар Жуков, Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка: «Найбільше запам’яталася екскурсія на Синевир та в Реабілітаційний центр бурого ведмедя – там виявилася ведмедиця з мого рідного міста. Її колись забрали з самбірського приватного зоопарку. То була досить гучна медійна історія. Я ведмедицю впізнав і потім знайшов підтвердження – напис, який свідчив, звідки вона приїхала. А ще гори прекрасні – люблю Закарпаття. Люди прекрасні, щирі – це можливість поспілкуватися з Одесою, Харковом, містами Заходу України».
Іванна Тимощук, Одеський національний морський університет: «Найбільше вразив спікер воркшопу професор Федір Шандор – я слухала з неймовірним захопленням. Це був високий науковий рівень – із конгресу я привезла з собою знання. Ну і благодійна складова заходу сподобалася – він був не тільки корисним для нас, а й корисним для суспільства. Я такого дієвого способу на такому рівні ще не бачила».
Юрій Полянський, Львівський національний університет ім. І. Франка: «Найбільше вразили закарпатські простори та гостинність організаторів. Конгрес – це більше, ніж просто подія. Це збори нашої великої геосім’ї. Ця подія взаємодоповнена цікавими івентами: від офіційних зборів та віче до розважальної програми. Дякую долі, що дозволяє мені керувати Українською спілкою молодих географів і допомагати організовувати такі масштабні проєкти».
фото оргкоманди конгресу