В Ужгороді презентували третю книгу щоденників Івана Чендея
Відомі вітчизняні літературознавці й громадські діячі обговорили чергову частину мемуарів класика нашої словесності, відзначивши високу художню цінність текстів, що стали одночасно інтимною сповіддю митця й пророчим документом своєї епохи
Перші два томи «Щоденників» вийшли 2021 року й охопили 1953–1981 роки. Нинішня, третя, книга продовжує цей унікальний авторський літопис з 1982 аж до 1996 року.
Презентацію модерувала Марія Чендей-Трещак – донька письменника й укладачка видання.
Захід розпочали учениці Ужгородського ліцею № 5 ім. Івана Чендея, виконавши улюблену пісню митця «Гуцулка Ксеня». Відтак присутні переглянули відеопроєкт бібліотеки «Закарпатські митці – лауреати Національної премії ім. Тараса Шевченка», підготований спеціально до річниці.
Першому серед гостей слово надали письменникові Олександру Гаврошу. Він розповів, що його знайомство зі щоденниками почалося ще тринадцять років тому, коли Марія Чендей-Трещак передала йому тексти в електронному вигляді. «Я відкрив їх на ноутбуці й просто не міг відірватися – читав запоєм дві доби як найкращу художню літературу. Особливо вони цінні для тих, хто знає нюанси, контекст, про кого йдеться. Життя завжди цікавіше за вигадку. Іван Чендей зробив для нас великий подарунок – зафіксував своє коло, свій час, і тепер ми маємо можливість про це прочитати», – каже пан Олександр.
Передмову до видання написала сама Марія Чендей-Трещак, а автором післямови став Директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік Микола Жулинський. «У цих щоденниках є багато того, що Іван Михайлович переживав, думав, відчував. Він знав, що вони рано чи пізно будуть оприлюднені, і не боявся, що правда стане доступна загалу. Без цих щоденників той, хто хоче дослідити творчість Чендея – генезу того чи того твору, його глухе десятиріччя під забороною, – не зрозуміє ні часу, ні проблем, ні психології творчості», – наголосив літературознавець.
Прозаїк і публіцист Павло Вольвач зауважив: «У самій назві «щоденник» закладена функція — щоденна фіксація подій. Але в Чендея це не фіксація, а висока література. Це літопис доби, пейзажі його душі, сповідь. Він, не озираючись ні на що, не прикрашаючи ні себе, ні довкілля, виповідає все: біди, успіхи, невдачі, зриває маски з людей і явищ. Абсолютний літопис доби, і водночас інтимна сповідь та історичний документ».
Третій том охоплює складний і суперечливий час – від застою до незалежності. Марія Чендей-Трещак зачитала кілька уривків, де поряд із побутовими замальовками – ювілеєм батька, родинним Святвечором – розміщені філософські роздуми про літературу й інтелігенцію.
«У цій книжці багато речей, які Чендей уже тоді передбачив. Деякі з них лише тепер починають «розпускатися» – і, на жаль, зовсім негарними квітами. Він прозирав і аналізував це вже в 80–90-ті роки», — зауважила вона.
Завідувач філії Закарпатського обласного художнього музею Василь Густі згадав про тривалу співпрацю з Чендеєм, якого вважали «батьком» для всієї Спілки письменників Закарпаття.
Голова благодійного фонду імені Івана Чендея Іван Трещак зазначив: «Коли ми знайшли ці щоденники в архіві і почали працювати над ними, читати їх, я став для себе по-новому відкривати батька. Я почав виправляти свої, напевно, хвилясті погляди на суспільне життя, стосунки з людьми і на якісь політичні вподобання. Я зрозумів, що ми не маємо права покласти ці щоденники собі на поличку й не дати їх почитати всім вам – людям, які зможуть здобути цю мудрість. Пишаюся тим, що Іван Чендей є нашим філософом.
На завершення вечора Іван Трещак оголосив короткий список VIII Всеукраїнського конкурсу малої прози ім. Івана Чендея. Нагородження переможців відбудеться під час фестивалю «Чендей-фест», який розпочнеться 22 липня.