Паралімпійські лауреати й громадська діячка розповіли молоді, як досягли успіхів попри інвалідність
Випускниця УжНУ Надія Дьолог зазнала складної спінальної травми в 10-річному віці: впала з черешні й відтоді пересувається з допомогою колісного крісла. Проте вона займається парафехтуванням, є багаторазовою чемпіонкою Європи і світу, а два тижні тому виборола для України командне срібло на Літніх паралімпійських іграх 2024 у Парижі й днями вдостоєна відзнаки від президента України. Наталія Шишолік у колісному кріслі з дитинства. Однак вона займається громадською діяльністю, водить авто і має насичений графік. Андрію Демчуку довелося ампутувати ногу в 19. Після цього він зайнявся спортом, здобув звання заслуженого майстра спорту України, а також науковий ступінь кандидата наук із комп’ютерних технологій. 2016 року приніс Україні золото Паралімпіади в Ріо-де-Жанейро.
Мовці акцентували на тому, що кожній людині важливо почуватися потрібною. І попри фізичні обмеження почуватися потрібним та бути успішним можна. Вони доводять це щодня своїм прикладом.
Надія Дьолог каже: «У 17 років я почала говорити про те, що хочу вступити до університету, навчатися, жити самостійно, бути вільною людиною й робити, що подобається. У моєму житті спорт з’явився з паверліфтингом. Та захопилася фехтуванням – тут потрібна сила, швидкість, блискавичні рішення, це динамічно та емоційно. Але моя травма не дуже сумісна з фехтуванням. Проте хто такі люди, що можуть мені говорити, що в мене вийде, а що ні?»
Саме Надія Дьолог привезла на Закарпаття першу паралімпійську нагороду. Мотивує: «Вірте в себе, мрійте і ніколи не слухайте людей, які кажуть, що у вас не вийде. Якщо відчуваєте серцем, що ви на правильному шляху, вірте собі».
Учасники зустрічі мали нагоду спробувати пофехтувати у візку, розпитали чемпіонів про їхню діяльність, а насамкінець поласували смаколиками, якими пригощали працівники інклюзивної майстерні-кав’ярні «Янгол».