Студентам УжНУ розкривали секрети успішного спікерства
Катерина Сапнова зі Школи ораторського мистецтва в Києві назвала основні причини комунікаційних невдач й пояснила, як їх долати, дала рекомендації для успішного й ефективного виступу
Відкрила захід директор Центру кар’єри УжНУ, доцент Тетяна Бутурлакіна, яка привітала присутніх і представила промовицю аудиторії. Катерина теж студентка, тому спільну мову з нашою молоддю знайшла дуже швидко. Також пані Тетяна наголосила на тому, що т. зв. неформальна освіта дає можливість студентам стежити за найновішими тенденціями у світі й разом із ним переживати всі інновації та нововведення.
Відтак перейшли до майстер-класу, під час якого Катерина Сапнова поділилася з присутніми секретами успішного й ефективного виступу. Назвала основні причини комунікаційних невдач. Наприклад, страх перед публікою, який входить у ТОП 5 найпоширеніших фобій у людей. Звідки він береться і як з ним боротися, Катерина й розповіла. Один із способів побороти цей страх – записати перед виступом на папірці всі погані думки й хвилювання, якими переймається людина в той момент. Це допоможе залишити весь негатив на аркуші й «не брати» його з собою на сцену.
Також одним із найважливіших факторів, які впливають на успішність виступу, є зоровий контакт, міміка спікера та його жести. По-перше, спікер зобов’язаний приділяти увагу всім присутнім, а тому його погляд має відчувати на собі кожен. Допомагає у цьому метод «Метро»: спікер візуально накладає на аудиторію літеру М, таким чином своїм поглядом охоплює весь зал.
Катерина поділилася з присутніми й декількома лайфгаками щодо переміщення промовця в просторі і розповіла про правило «трьох зон». Цікаво, що під час виступу не варто робити великих кроків – вони мають збігатися з розміром вашої ноги; коли ви закінчили одну тезу й хочете перейти до іншої чи змінити тему розмови – слід змінити місце перебування: просто зробіть декілька кроків управо чи вліво або ж станьте трохи вперед, кроки назад – табу для промовця, адже вони сприймаються як його невпевненість; якщо вам треба акцентувати увагу аудиторії на чомусь – станьте в центрі.
Також обговорювали, як має звучати голос спікера та яким повинен бути темп розмови. До прикладу, чим більша аудиторія, тим повільнішою має бути ваша розповідь: «Але пам’ятайте: ви повинні говорити просто нешвидко, а не так монотонно, щоб люди засинали під час вашого виступу!» – зауважує Катерина.
Кінцевою зупинкою майстер-класу виявилося обговорення слів-паразитів у мовленні спікера й те, як боротися з цим явищем. Найголовніше – звернути свою увагу на те, що ви їх використовуєте, й постійно пам’ятати про це, так ви зможете контролювати чистоту своєї мови.
Щоб аудиторія ефективніше сприймала сказане, Катерина брала собі у поміч добровольців із залу, які радо експериментували й училися секретів успішного спікера. Завершили тренінг спільними фото, селфі й жвавим обговоренням почутого.
До слова, працівники Наукової бібліотеки УжНУ влаштували виставку книг для учасників майстер-класу «Мистецтво говорити гарно».