Студенти ФІМВ реалізували черговий вояж до Кам’янця-Подільського
Організував насичену пізнавальну екскурсію для молоді доцент Ігор Прохененко
Міжнародники штурмують дипломатичні представництва зарубіжжя, менеджери й маркетологи відвідують провідні промислові бізнес-компанії, історики й культурологи стали завсідниками фахових музеїв та освітніх закладів. Маршрут за маршрутом, група за групою, індивід за індивідом бороздять простори країни й сусідніх держав, підвищуючи якість власної освіти й відомість факультету.
У момент, коли холодний бік природи поступився місцем її теплій сонячній стороні, викладачі й студенти не могли не зреагувати на цей часовий бонус і перетворили його в географічний пізнавальний шедевр. Моніторингова компанія факультету прорахувала цікавий просторовий рух, коли за мінімальний проміжок часу й смішні фінансові затрати можна мати максимальне естетичне задоволення й стрибок якісного освітнього й просвітницького зростання через екскурсійний вояж до перлини українського туристичного руху – Кам’янця-Подільського.
Локації – потужні. Спершу історичний центр, який називається Старе Місто й розміщений на дивовижному острові в оточені фантастичного каньйону в супроводі чарівної річки Смотрич. Далі – низка музеїв (Ратуша, Картинна галерея, Археологічний музей і ще кілька незабутніх місцин). Відтак на подорожан завжди на святій Подільській землі чекає зустріч з дивом – неперевершеною за красою фортецею, яка увібрала в себе славу, горе й таємниці минулого. Затишна кольорова гама стін, величні вежі й бастіони і прихований за всім архітектурним комплексом форт зі своїми загадками переносить вояжерів з реальності до якоїсь позасвідомої казки.
І от понад два десятки студентів ФІМВ мають змогу збагатити свій життєвий досвід цим екскурсійним маршрутом. Тепло потягу й укрзалізничного дива у вигляді двох прямих вагонів з найбільш західної точки України до Подільського дива, помножене на комфорт і чарівну фінансову дію студентського квитка зробили потягову частину шляху невимушеною і комфортабельною.
А по приїзді на локацію дива дивували. Приказка «На святих дощ не паде» працювала на всі сто відсотків. Мальовничі сквери, просторі парки, лагідні затишні провулки, вулиці й проспекти виводили студентів Ужгородського університету до їх квест-точок. Картини зачаровували, археологічні артефакти вражали, архітектура назавжди полонила і душу, і серце. Насичені інформацією розповіді екскурсовода додавали неосягненного антуражу. Перехід брамами, вежами, неповторними мостами змушували квінчати від задоволення й радіти тому, що правильно обрали університет, факультет, а відповідно й життєвий шлях. Не поспішали, насолоджувалися моментами, намагалися подовжити миті задоволення.
І коли здавалося, що межа щастя вже досягнута, відбулося чергове диво – змагання на швидкість поїдання цукерок на фантастичній місцевості за каньйоном з оглядовим майданчиком на замок і місто. Коли щасливі студенти вибороли законні нагороди, завантажили свої торси медалями різного ґатунку, почався зворотний шлях до залізничного вокзалу й міста над Ужем.
Але… Й на цій дорозі студенти наштовхувалися на приємні дивинки: дерев’яна сакральна архітектура, несподівані підвісні нестандартні місточки через водні перешкоди й родзинка – фестивально-концертна програма до дня міста. Це все затягувало й не відпускало… Утім кінець щастя мав десь бути, тому насолоду від подорожі продовжили вже в потязі.
Збагачені позитивними емоціями, новими знаннями й вірними друзями, студенти повернулися до навчального процесу, щоб надалі планувати незабутні подорожі факультету історії та міжнародних відносин. І вони будуть! І будуть скоро! І буде цікаво! І будуть переповнені «фотками найкращих життєвих моментів» камери студентів і викладачів, які й через роки дозволять освіжити пам’ять, пригадуючи родзинки факультетського життя.