Міжнародну конференцію про актуальні проблеми українських медіа провела кафедра журналістики УжНУ
У медійному форумі зголосилося взяти участь 100 науковців із 6 країн: США, Швеції, Республіки Польщі, Словацької Республіки, Угорщини, а також із різних регіонів України
Міжнародний науковий форум започаткували в 2016 році та неодноразово проводили у співпраці з іншими українськими та закордонними партнерами. На цей раз роботу організували власними силами за підтримки друзів, колег із різних наукових установ.
Пленарне засідання конференції тривало в Археологічному музеї імені професора Едуарда Балагурі. Модерував цю частину доктор наук із соціальних комунікацій, професор, декан філологічного факультету УжНУ Юрій Бідзіля.
Доповідь «Інформаційно-психологічний пропагандистський двобій: маніпулятивний і просвітницький» першим виголосив доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Лизанчук. Учений спростував відомі ворожі наративи, що роками поширювалися в медіапросторі та які нині продовжує транслювати керівна верхівка держави-терориста. Звернувшись до історії, наголосив, що журналісти мають працювати тільки на свою країну, й закликав: «Вчімося правильно думати! Правильне думання – це українськоцентричні вчинки. Просвітницька пропаганда ґрунтується на природній концепції націоналізму, який є філософією буття нації, основою її розвитку». У резолюції конференції учасники визначили його виступ особливо цінним, концептуальним.
Кандидатка філологічних наук, ст. наук. співробітниця Науково-дослідного інституту пресознавства ЛННБ України імені В. Стефаника Надія Кулеша ґрунтовно досліджує особистість редактора і журналіста Андрія Луціва (Драгана). У своїй доповіді докладно розповіла про берлінський період його роботи, майже невідомий загалу, а також згадала письменницьку, громадську діяльність на благо України. Медійника знають як багаторічного редактора заокеанської «Свободи». Утім він працював і в Україні, висвітлив у ЗМІ жахливі злочини. У липні 1943 року журналіст побував у Вінниці при розкопуванні німцями масових могил жертв радянського НКВД і підготував цикл публікацій у заокеанській «Свободі» та в інших виданнях.
Актуальна наукова дискусія відбулася після виступу Антоніни Іващук, кандидатки наук із соціальних комунікацій, доцентки Національного авіаційного університету. У своїй доповіді вона зосередила увагу на трансформаційних процесах в українському медіапросторі в період російсько-української війни. Під час обговорення доповіді учасники конференції висловилися про негативні явища піару влади у «Єдиному марафоні»; обмеження свободи слова; брак політичної волі для заборони проросійського контенту упродовж років; про антиукраїнську позицію журналістів до 24 лютого 2022 року та різку зміну їхніх орієнтирів під час вторгнення. Василь Лизанчук, який брав активну участь у дискусії, наголосив, що всі обговорення трансформацій, новітніх явищ і процесів мають відбуватися тільки на проукраїнських позиціях.
Інтерес і жваву реакцію викликав змістовний виступ доктора наук із соціальних комунікацій, професора Юрія Бідзілі – «Російське книговидавництво як засіб інформаційної агресії проти України». У своєму виступі він наголосив на багаторічному безперешкодному поширенні російських книг із ворожими наративами на українському ринку. Зазначив, що з 2014 року ситуація змінилася, книжковий ринок України зазнав значних трансформацій, утім ситуація залишається далекою від ідеальної.
«В Україні навіть немає урядової програми популяризації читання, а громадські та місцеві ініціативи мають несистемний і спорадичний характер. Літературні та видавничі конкурси, вручення премій і відзнак письменникам досі не стали помітними подіями суспільного життя. Відчувається нестача якісної літератури для юнацтва і молоді, тоді як саме в цьому віці формується звичка до читання. Формування цієї звички – справа державної ваги. Так само на часі системна підтримка суб’єктів книжкового ринку України. Вони очікують від владних інститутів ухвалення рішень, які сприяли би оздоровленню й пожвавленню цього ринку. Українській владі доцільно розробити дієві механізми щодо мінімізації проникнення російської книжкової продукції до інформаційно-комунікаційного поля України», – вважає Юрій Бідзіля.
Презентовані під час секційних засідань доповіді також засвідчують актуальність питань, пов’язаних із розвитком медіа. Учасники дискутували про проблеми історії української та зарубіжної журналістики; теорію медіакомунікації: здобутки й невирішені проблеми; діяльність традиційних і новітніх ЗМІ крізь призму російсько-української війни; особливості мови ЗМІ в синхронному та діахронному аспектах; вітчизняні та загальноєвропейські засади й тенденції медіаосвіти.
За інформацією голів 6 секцій – доцентів кафедри журналістики Олесі Барчан, Ганни Гецко, Ярослави Шебештян, Галини Шаповалової, Володимира Тарасюка, Наталії Толочко – робота відбувалася продуктивно, з актуальними науковими дискусіями. Більшість апробованих результатів мають теоретичне і прикладне значення. Деякі напрацювання доцільно впровадити в освітній процес та професійну діяльність українських журналістів.
Організатори конференції рекомендували публікувати заслухані наукові напрацювання, виступи у «Науковому віснику Ужгородського університету. Серія: Філологія».
фото Василя Шарканя та Володимира Тарасюка