Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Міжнародну конференцію про актуальні проблеми українських медіа провела кафедра журналістики УжНУ

У медійному форумі зголосилося взяти участь 100 науковців із 6 країн: США, Швеції, Республіки Польщі, Словацької Республіки, Угорщини, а також із різних регіонів України

0 268
Кафедра журналістики завершила навчальний семестр Міжнародною науковою конференцією «Українські медіа в європейському інформаційно-комунікаційному просторі: історія, стан, перспективи». Цього року науковий захід тривав упродовж 25–26 травня в гібридному форматі. У конференції зголосилося взяти участь 100 науковців із 6 країн: США, Швеції, Республіки Польщі, Словацької Республіки, Угорщини, а також із різних регіонів України.
Учасники пленарного засідання конференції наживо
Учасники пленарного засідання конференції наживо

Міжнародний науковий форум започаткували в 2016 році та неодноразово проводили у співпраці з іншими українськими та закордонними партнерами. На цей раз роботу організували власними силами за підтримки друзів, колег із різних наукових установ.

Пленарне засідання конференції тривало в Археологічному музеї імені професора Едуарда Балагурі. Модерував цю частину доктор наук із соціальних комунікацій, професор, декан філологічного факультету УжНУ Юрій Бідзіля.

Василь Лизанчук
Василь Лизанчук
Учасники пленарного засідання конференції онлайн
Учасники пленарного засідання конференції онлайн

Доповідь «Інформаційно-психологічний пропагандистський двобій: маніпулятивний і просвітницький» першим виголосив доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Лизанчук. Учений спростував відомі ворожі наративи, що роками поширювалися в медіапросторі та які нині продовжує транслювати керівна верхівка держави-терориста. Звернувшись до історії, наголосив, що журналісти мають працювати тільки на свою країну, й закликав: «Вчімося правильно думати! Правильне думання – це українськоцентричні вчинки. Просвітницька пропаганда ґрунтується на природній концепції націоналізму, який є філософією буття нації, основою її розвитку». У резолюції конференції учасники визначили його виступ особливо цінним, концептуальним.

Олеся Барчан, Євген Соломін, Наталія Толочко
Олеся Барчан, Євген Соломін, Наталія Толочко

Кандидатка філологічних наук, ст. наук. співробітниця Науково-дослідного інституту пресознавства ЛННБ України імені В. Стефаника Надія Кулеша ґрунтовно досліджує особистість редактора і журналіста Андрія Луціва (Драгана). У своїй доповіді докладно розповіла про берлінський період його роботи, майже невідомий загалу, а також згадала письменницьку, громадську діяльність на благо України. Медійника знають як багаторічного редактора заокеанської «Свободи». Утім він працював і в Україні, висвітлив у ЗМІ жахливі злочини. У липні 1943 року журналіст побував у Вінниці при розкопуванні німцями масових могил жертв радянського НКВД і підготував цикл публікацій у заокеанській «Свободі» та в інших виданнях.

Антоніна Іващук
Антоніна Іващук

Актуальна наукова дискусія відбулася після виступу Антоніни Іващук, кандидатки наук із соціальних комунікацій, доцентки Національного авіаційного університету. У своїй доповіді вона зосередила увагу на трансформаційних процесах в українському медіапросторі в період російсько-української війни. Під час обговорення доповіді учасники конференції висловилися про негативні явища піару влади у «Єдиному марафоні»; обмеження свободи слова; брак політичної волі для заборони проросійського контенту упродовж років; про антиукраїнську позицію журналістів до 24 лютого 2022 року та різку зміну їхніх орієнтирів під час вторгнення. Василь Лизанчук, який брав активну участь у дискусії, наголосив, що всі обговорення трансформацій, новітніх явищ і процесів мають відбуватися тільки на проукраїнських позиціях.

Юрій Бідзіля
Юрій Бідзіля

Інтерес і жваву реакцію викликав змістовний виступ доктора наук із соціальних комунікацій, професора Юрія Бідзілі – «Російське книговидавництво як засіб інформаційної агресії проти України». У своєму виступі він наголосив на багаторічному безперешкодному поширенні російських книг із ворожими наративами на українському ринку. Зазначив, що з 2014 року ситуація змінилася, книжковий ринок України зазнав значних трансформацій, утім ситуація залишається далекою від ідеальної.

«В Україні навіть немає урядової програми популяризації читання, а громадські та місцеві ініціативи мають несистемний і спорадичний характер. Літературні та видавничі конкурси, вручення премій і відзнак письменникам досі не стали помітними подіями суспільного життя. Відчувається нестача якісної літератури для юнацтва і молоді, тоді як саме в цьому віці формується звичка до читання. Формування цієї звички – справа державної ваги. Так само на часі системна підтримка суб’єктів книжкового ринку України. Вони очікують від владних інститутів ухвалення рішень, які сприяли би оздоровленню й пожвавленню цього ринку. Українській владі доцільно розробити дієві механізми щодо мінімізації проникнення російської книжкової продукції до інформаційно-комунікаційного поля України», – вважає Юрій Бідзіля.

Презентовані під час секційних засідань доповіді також засвідчують актуальність питань, пов’язаних із розвитком медіа. Учасники дискутували про проблеми історії української та зарубіжної журналістики; теорію медіакомунікації: здобутки й невирішені проблеми; діяльність традиційних і новітніх ЗМІ крізь призму російсько-української війни; особливості мови ЗМІ в синхронному та діахронному аспектах; вітчизняні та загальноєвропейські засади й тенденції медіаосвіти.

За інформацією голів 6 секцій – доцентів кафедри журналістики Олесі Барчан, Ганни Гецко, Ярослави Шебештян, Галини Шаповалової, Володимира Тарасюка, Наталії Толочко – робота відбувалася продуктивно, з актуальними науковими дискусіями. Більшість апробованих результатів мають теоретичне і прикладне значення. Деякі напрацювання доцільно впровадити в освітній процес та професійну діяльність українських журналістів.

Організатори конференції рекомендували публікувати заслухані наукові напрацювання, виступи у «Науковому віснику Ужгородського університету. Серія: Філологія».

Наталія Толочко,
фото Василя Шарканя та Володимира Тарасюка
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.