Студенти матфаку на гуртку з робототехніки спроектували 3D-сканер

Одним із учасників гуртка є Віктор Максимчук – першокурсник прикладної математики: «Ідея з 3D-сканером дуже зацікавила. Адже це сучасний пристрій, який має застосування у найрізноманітніших галузях. Я відповідав за частину проекту, яка пов’язана з керуванням зовнішніми пристроями: моторами, лазером та веб-камерою. Моє завдання полягало в тому, щоб розробити клас мовою програмування С#, котрий би дав змогу аналізувати відеопотік, виконувати вибірку потрібних кадрів і представляти їх у зручному для дальшого аналізу вигляді. Це був дуже хороший досвід. Мені довелося вивчити принципи передачі даних між пристроями, ознайомитися з рядом цікавих бібліотек».

Ще один студент першого курсу прикладної математики Олександр Міток відповідав за обробку графічних зображень: «Як вхідні дані я одержував графічні зображення, на яких була лінія, згенерована лазером, що огинала контури сканованого об’єкта. Я мав розробити програмний клас із методами фільтрації зображень, виокремлення точок лінії сканера. Найбільшою несподіванкою стало те, що навіть при наявності сучасного процесора й значного обсягу оперативної пам’яті довелося виконувати розпаралелювання обчислювального процесу. Проект виявився дуже цікавим, оскільки довелося вивчити прийоми обробки графічних зображень, фільтрації та підходи до розпаралелювання обчислень».

Колега Олександра Таїсія Бобик відповідала за аналіз графічних зображень і перетворення координат: «Я розробляла програмний клас, який би дозволяв на основі координат у двовимірному зображенні знайти координати у тривимірному просторі. При цьому треба було використати дуже багато параметрів, які задають положення камери, кут повороту платформи, положення осі платформи тощо. Саме тут дуже знадобилися знання з алгебри, математичного аналізу та аналітичної геометрії. Було дуже цікаво застосувати свої знання при виконанні реального проекту».

Студент першого курсу спеціальності «Системний аналіз» Михайло Пастор  брав участь у збиранні конструкції 3D-сканера, використовуючи апаратні засоби Arduino: «Було дуже цікаво бачити, як поєднуються математика й фізика. Під час розробки ми зіткнулися з проблемою розробки платформи, на якій розміщується об’єкт сканування. Її ми вирішили, роздрукувавши необхідну деталь на 3D-принтері».

«Процес навчання може й повинен бути цікавим. Для цього треба лише ілюструвати, як можна використовувати матеріал на практиці. Звичайно, найкращими при цьому будуть приклади застосування навчального матеріалу у сучасних інформаційних системах і пристроях. Виконання такого роду проектів дає студентам змогу не тільки здобути нові знання, а й накопичувати досвід роботи в команді», – зауважує Андрій Брила.